Відповіді до теми: “Французька поезія другої половини XІX ст.”

1. Що вказує на те, що творчість Бодлера поєднує риси пізнього романтизму і сим­волізму, який народжується?

Бодлер не збігався зі своїм часом у його головних напрямах. Він яскраво вті­лив риси перехідного періоду – межі XІX-XX ст. Це був час, коли змінювали­ся історичні шляхи не тільки французької, а й усієї європейської поезії. Головна сфера експерименту для Бодлера – не поетична форма, а поетична думка.

Саме тут здійснюється той перехід від аналізу до синтезу, який набуває всеосяжного характеру у поетів межі XІX-XX ст. Поетична ідея

того часу була романтичною, тобто висловлювала уявлення про два світи, протиставлення дійсності та ідеалу і реалізовувалася в антитезі як головної особливості поетичного мислення. Бодлер у свою картину світу вносить закон аналогії і його головним художнім засобом стає не антитеза, а уподібнення.

Міцно пов’язаний своєю творчістю з пізнім романтизмом, Бодлер прагне до осягнення таємниць людської душі і втілення трагедії великого міста. Саме в цей час руйнується його інтимне життя. Поета дедалі більше охоплює почуття безна­дійності, жахливість перед стихією вульгарності та міщанства, що охопило фран­цузьке суспільство.

З пізнім романтизмом творчість Бодлера поєднують особли­вості художньої мови

2. Що таке символізм?

Символізм – напрям у літературі на зламі XІX-XX ст., сформувався спочатку у Франції і визначив творчість багатьох поетів кінця XІX – початку XX ст. Ви­никнення символізму пов’язане із загальною кризою європейської гуманітарної культури і з соціально-історичними умовами французької дійсності. В основі його естетики лежить ідеалістична концепція двох світів, згідно з якою весь навколиш­ній світ -■ лише тінь, “символ” світу ідей, і осягнення цього вищого світу мож­ливе лише через інтуїцію, через “сугестивний образ”, а не за допомогою розуму. Джерела символізму – в діяльності романтиків і парнасців.

Шарль Бодлер справедливо вважається безпосереднім попередником символістів або навіть засновником символізму як напряму.

У цілому учення, викладене в теоретичних і критичних працях символістів, полягає ось у чому: у глибині речей приховується таємниця – Ідея, доступна лише мистецтву, насамперед музиці, а також поезії, яка користується музични­ми засобами мовлення. Найважливіші властивості поезії – відчуття таємниці; поезія – вища форма знання, осягнення світу; одне з найголовніших завдань по­езії – виявлення і відтворення Краси, через яку розкривається ідея Добра. Не менш важливим є зображення єдності світу; яка виявляє себе у “відповідностях”. Символісти цінували у Бодлера сонет “Відповідності”, у якому відбита ідея, що запахи, фарби і звуки можуть бути висловлені один через одного.

Найповніше ви­словлення ідеальної єдності існування – символ: вершина поетичної образності, найдосконаліше втілення Ідеї.

3. У чому полягають естетичні погляди Стефана Малларме?

У формуванні естетики символізму важливу роль відіграли теоретичні стат­ті С. Малларме. Для Малларме характерний оригінальний погляд на поезію. Він вважав, що вірші існують всюди, де є ритм, що прози немає – вона замінена віршами.

Говорячи про змістовний бік поезії, Малларме визначав, що назвати предмет – означає втратити майже всю насолоду поетичним твором, бо ця на­солода випливає з щасливої можливості поступового вгадування; викликати уяву про нього – цс мрія. Глибоке розуміння цієї таємниці і є символом: мало-помалу воскрешати у пам’яті предмет, щоб розкрити стан душі або. навпаки, вибирати предмет і в ньому знайти вираження стану душі шляхом багаторазового розшиф­ровування. У програмній статті “Таємниця в поезії” Малларме уподібнював по­езію музиці.

Повний відрив поезії від її соціальних завдань виявляється у твер­дженні Малларме про те, що вища поезія міститься в повній відсутності слів, у мовчанні. І все це на тлі того, щоб його розуміли прості люди.




Відповіді до теми: “Французька поезія другої половини XІX ст.”


анастазі де ресто
Відповіді до теми: “Французька поезія другої половини XІX ст.”