Утвердженні народної моралі та внутрішньої краси людини в п’єсі І. Котляревського “Наталка Полтавка”
Одним з найвизначніших творів І. П. Котляревського є п’єса “Наталка Полтавка”. У п’єсі оспівується і утверджується громадська та особиста мораль, вироблена народом, викривається і засуджується аморальність панівної верхівки.
У п’єсі дві групи образів: бідні і багаті. Найяскравішим є образ Наталки. Чесна, проста селянська дівчина палко покохала Петра, чекає його.
Любов до матері примушує її згодитись на шлюб з возним, якого Наталка не любить. “Ви пан, а я сирота, ви багатий, а я бідна, та й до того ж я вам не до пари”. Шлюб
Петро дізнається, що Наталка подала рушники і хоче полегшити її долю, виявляє великодушність, дає зароблені гроші, щоб возний не дорікав Наталці за її бідність.
Наталка сміливо бореться за щастя, вона відмовляє возному, бо “жити люб’язно і дружно, бути вірним до смерті і помагати одно одному” можна тільки з коханим. А це за гроші купити не можна. Тому Наталка відмовляється від грошей, бо їй потрібне щастя, а не гроші.
: Наталка не хоче нікого образити. Вона не тільки
Окрім того, що красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна, – яке в неї добре серце, як вона поважає матір свою; шанує всіх старших себе; яка трудяща, яка рукодільниця; себе і матір свою на світі держить”.
Знаючи про відповідальність за порушення звичаїв, вона все одно виступає проти звичаїв, залишається з Петром. Своєю добропорядністю зачаровує Миколу, товариша Петра, який намагався допомогти Петрові. Наталка не тільки не злякалась на краю безодні, а ще й підтримала свого коханого.
В образі Наталки, Петра, Миколи, Терпелихи 1. П. Котляревський підкреслив моральну вищість представників народу в порівнянні з представниками панівного класу, змалював душевну красу простих людей, показав, що під грубою свитою б’ється щире людське серце.
Письменник порушує питання, які хвилювали представників і багатих, і бідних. Це доброта, великодушність, щирість. Цими моральними категоріями наділив письменник і возного.
Але в цілому це негативний персонаж, та наділений і позитивними якостями. Багатий, на посаді, покохав по-справжньому просту дівчину з народу. Покохав щиро: наважився навіть переступити звичаї свого кола, взяти за дружину селянку, не рівню собі. Уже це змушує нас бачити у возному хороше, порядне, добре. Любов його людяна.
Хоча епізод погрози Наталці свідчить проти возного. Але що йому робити? Відбулися заручини, радість переповнює людину – дівчина майже уже дружина. 1 тут раптом відмова, несподівана ганьба. Та й тут возний проявляє великодушність.
Відмовляється від Наталки. Хай вона буде щаслива з коханим Петром! Кохання підносить, робить людину кращою.
Не дивно, що й Тетерваковський трошки виріс духовно. Можливо, цьому допоміг Макогоненко, який сватався до Наталки за проханням возного. Та пізніше виборний, маючи десь і совість, починає рятувати становище, із співчуттям говорить, що йому жаль Петра, що такого чоловіка, як Петро, він зроду не бачив. Цим допомагає Терпилисі утвердитися у думці, що дочка буде щасливою тільки з коханим, що не можна силою, як вона хотіла, та погрозами змусити Наталку піти до вінця.
Макогоненко пом’якшує біль, втішає возного: “Наталка – по всьому полтавка, Петро – полтавець”. Виборний знає свій край, пишається ним, його історією.
У створенні образів п’єси відіграли велику роль пісні, казки, у яких народ наділяв своїх улюблених героїв високими моральними якостями. Самовіддане кохання Наталки до Петра показано таким, яким це почуття зображено в народних піснях. Наталчин ідеал сімейного щастя збігається з народним ідеалом, відтвореним у піснях. “Нащо мені багатство, нащо мені гроші, ти мені, милий, і без них хороший”.
П’єса сподобалась мені тим, що вчить по-справжньому любити, поважати старших, боротися за своє щастя.
Утвердженні народної моралі та внутрішньої краси людини в п’єсі І. Котляревського “Наталка Полтавка”
вітмен вірш про війну
Утвердженні народної моралі та внутрішньої краси людини в п’єсі І. Котляревського “Наталка Полтавка”