УСТИЯНОВИЧ КОРНИЛО
УСТИЯНОВИЧ КОРНИЛО (1839, с. Вовків, тепер Пустомитівського р-ну Львівської обл. – 22.07.1903, с. Довге, тепер Стрнйського р-ну Львівської обл.) – письменник, художник, громадський діяч.
Старший син М. Устияновича. Навчався у Віденській академії образотворчих мистецтв (1858-1863). Художник – монументаліст, який романтично опрацював історичні (“Василь Теребовельський”, “Козацька битва”) й біблійні (“Мойсей”, “Христос перед Пілатом”) теми, портретист (портрети батьків, П. Бажанського, А. Вахнянина та ін.), майстер жанрових полотен
Як письменник залишив епічні (поеми “Іскоростень” на літописний сюжет про древлян, жорстоко знищених княгинею Ольгою, та “Вадим”, дума “Святослав Хоробрий”) й драматичні полотна з історії України (трагедія “Олег Святославович Овруцький”), прихильно оцінені О Огоновським.
Літ.: Нановський Я. Корнило Миколайович Устиянович. К., 1963; Федорук О. Корнило Устиянович. К., 1992.
В. Погребенник
УСТИЯНОВИЧ КОРНИЛО
моя циганерія
Related posts:
- УСТИЯНОВИЧ МИКОЛА УСТИЯНОВИЧ МИКОЛА (псевд – Николай з Николаєва, Наум, Дротарь та ін.; 07.12.1811, м. Миколаїв, тепер Львівської обл. – 03.11.1885, м. Сучава, тепер Румунія) – письменник, громадський діяч, священик. Походив із родини бурмістра. Навчався в Миколаєві...
- Буковинський альманах “Буковинський альманах” – літературно-художній і публіцистичний збірник, виданий у Чернівцях 1885 в пам’ять десятилітнього існування товариства українських студентів “Союз”, заснованого при товаристві “Руська бесіда”. Члени “Союзу” повинні були, зайнявши “поважне місце в суспільності”, завжди і...
- СУПЕРНИЦТВО Помітну роль у літературних взаємовпливах відіграє творче Суперництво – процес, в якому письменник змагається з попередником: у одних він учиться, від інших відштовхується, прагнучи виграти творче змагання, як це робив у свій час М. Лєрмонтов...
- Руська хата “Руська хата” – український літературний альманах, виданий на громадських засадах у Чернівцях 1877 заходами С. Воробкевича (літературний псевдонім Данило Млака). Репрезентував насамперед твори українських письменників Буковини: Ю. Федьковича (написані в народнопісенному ключі вірші “Явір”, “Де...
- РУСЬКА БЕСІДА “РУСЬКА БЕСІДА” – українська громадська культурно-освітня організація на Буковині. Заснована 26 січня 1869 р. з метою представництва та охорони прав українців під румунською владою. Перший голова – О. В. Продан, найвизначніші діячі – С. Воробкевич,...
- КОВАЛІВ СТЕПАН КОВАЛІВ СТЕПАН (псевд. – Дрозд, Дроздишин, Стефан П’ятка, Плескачка та ін.; 25.12.1848, с. Брониця, тепер Дрогобицького р-ну Львівської обл. – 26.06.1920, м. Борислав, тепер Львівської обл.) – письменник і освітній діяч. Виходець із бідної селянської...
- Бібліотека для молодіжі “Бібліотека для молодіжі” – дитячий щомісячник, що виходив у Чернівцях (1885-1914) при товаристві “Руська бесіда”. Мав й інші назви – “Ілюстрована бібліотека для молодіжі, міщан і селян” (1890), “Ластівка” (1894-95), подеколи втрачав регулярну періодичність друку....
- ВІТАЛІЙ З ДУБНА ВІТАЛІЙ З ДУБНА (2-га пол. XVI ст. – бл. 1640, м. Дубно, тепер Рівненської обл.) – поет, філософ, релігійний діяч. Був високоосвіченою людиною, знав грецьку й латинську мови. На початку XVII ст. – один із...
- ЗАРЕВИЧ ФЕДІР ЗАРЕВИЧ ФЕДІР (псевд. – Юрко Ворона, Федько Клепайло, Ф. Чорногір, ін., 30.09.1835, с. Славське, тепер смт. Сколівського р-ну Львівської обл. – 13.01.1879, м. Сколе, тепер Львівської обл.) – письменник, журналіст, відомий культурний діяч на західноукраїнських...
- ДІДИЦЬКИЙ БОГДАН ДІДИЦЬКИЙ БОГДАН (псевд. – Богдан Будегріш, Богданко, Шляхтиченко та ін.; 01.02.1827, м. Угнів, тепер Сокальського р-ну Львівської обл. – 19.01.1909, Львів) – письменник, літературознавець, журналіст і видавець, громадсько-культурний діяч. Навчався у Львівському (з 1846) та...
- Батьківщина “Батьківщина” – газета “народовців” (1879-96), виходила у Львові. Крім соціально заангажованих матеріалів, на її сторінках друкувалися художні твори Ю. Федьковича, К-Устияновича, В. Шашкевича, А. Чайковського, С. Коваліва та ін., подеколи з’являлися переклади (О. Кольцов, Б....
- РУСЬКА ТРІЙЦЯ “РУСЬКА ТРІЙЦЯ” – гурток західноукраїнської демократичної молоді, що діяв у 1833 – 1837 рр. у Львівській семінарії. Його назва утворилася від кількості семінаристів (М. Шашкевич, Я. Головацький, І. Вагилевич), які склали ядро гуртка. До гуртка...
- МОГИЛЬНИЦЬКИЙ АНТІН МОГИЛЬНИЦЬКИЙ АНТІН (03.03.1811, с. Підгірки, тепер Калуського р-ну Івано-Франківської обл. – 13.08.1873, с. Яблунька, тепер Богородчанського р-ну Івано-Франківської обл.) – поет – романтик, один з продовжувачів традицій діячів “Руської трійці”. Народився в сім’ї священика. Оскільки...
- Чудеса и волшебство в “Сказке о мертвой царевне и о семи богатырях” А. С. Пушкина В сказке Пушкина о мертвой царевне и о семи богатырях очень важную роль играет говорящее зеркало. Наделив зеркало таким волшебным свойством, поэт подчеркнул настоящее назначение этого предмета: лишь зеркало способно сказать правду даже самой царице,...
- Галичанин “Галичанин” – літературно-художній та науковий збірник, що виходив у Львові (1862-63) за редакцією Я. Головацького та Б. Дідицького (з’явилося 4 числа). Тут друкувалися твори як галицьких, так і наддніпрянських письменників (М. Устиянович, Ю. Федькович, П....
- Діяльність Руської трійці УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу Діяльність “Руської трійці” Важливий внесок у становлення нової літератури в Західній Україні, у національно-культурне відродження здійснили представники прогресивного літературного угруповання, відомого в історії як “Руська трійця”, з головними її...
- МАСЛЯК ВОЛОДИМИР МАСЛЯК ВОЛОДИМИР (псевд. – Володимир Залуквич, Вуйко Владзьо, Ов – сій Паленичка, Судислав та ін.; 14.09.1858, с. Сернки Середні, тепер Діброва Рогатинського р-ну Івано-Франківської обл. – 15.07.1924, Львів) – поет, прозаїк, перекладач, літературознавець, журналіст. Навчався...
- ГАВАТОВИЧ (ГАВАТ) ЯКУБ (17.03.1598, Львів – 17.06.1679, там само) – польсько-український письменник і культурно – освітній діяч. Народився в незаможній сім’ї польських міщан. Навчався у різних львівських школах, закінчив Ятеллонський університет (1615) і одержав ступінь бакалавра. Викладав у...
- ГОЛОВАЦЬКИЙ ІВАН ГОЛОВАЦЬКИЙ ІВАН (1816, с. Чепелі, тепер Бродівського р-ну Львівської обл. – 09.02.1899, Відень) – поет, журналіст, видавець. Брат Я. Головацького. Навчаючись у Львівській духовній семінарії, належав до гуртка “Руська трійця”. Закінчив медичний ф-т Віденського університету....
- Комар “Комар” – сатирично-гумористичний журнал, що виходив у Львові 1900-16 двічі на тиждень за редакцією І. Кунцевича. Тут друкувалися твори К. Устияновича, І. Франка, М. Павлика, С. Бердяева, В. Пачовського та ін. Відновлений як двотижневик (1933-39)...
- Руський співаник “Руський співаник” – збірка народних пісень, творів українських поетів, що стали народними піснями, упорядкована К. Паньківським і видана у Львові 1888 товариством “Просвіта”. Один із перших українських пісенників. Мав “Переднє слово” упорядника, вірш Б. Кирчіва...
- ДМИТРЕНКО ВАСИЛЬ ДМИТРЕНКО ВАСИЛЬ (рр. нар. і см. невід.) – актор і режисер середини XIX ст. Автор популярного водевілю “Куммірошник, або Сатана в бочці”. Біографічних відомостей про нього дуже мало. У 40-х роках XIX ст. був режисером...
- МАРКЕВИЧ ОЛЕКСІЙ МАРКЕВИЧ ОЛЕКСІЙ (17.03.1847, м. Смош, тепер с. Прилуцького р-ну Чернігівської обл. – 30.06.1903, Одеса) – фольклорист, літературознавець, історик-архівіст. За походженням із старовинного козацького роду Марковичів (Маркевичів), який залишив глибокий слід в українській історії та культурі....
- Псевдонім Псевдонім (грецьк. pseudonymos, від pseudos – вигадка та опута – ім’я) – вигадане ім’я та прізвище митця; інші різновиди – астронім, геонім, криптонім тощо. Майже всі вони зібрані у “Словнику псевдонімів” (К., 1969) О. Дея....
- ПЕТРУШЕВИЧ СТЕПАН ПЕТРУШЕВИЧ СТЕПАН (1772 – 1860, с. Бережниця, тепер Жидачівського р-ну Львівської обл.) – західноукраїнський громадський діяч, просвітитель, збирач народної творчості, автор драматичних творів українською і польською мовами. Точної інформації про життєдіяльність С. Петрушевича немає. Відомо,...
- Іллітерат Іллітерат (лат. illitera – не буква, не літера) – запис певних звуків української мови, для яких не існує відповідних графічних знаків (“гм”, “тпру”, “угу” “хр-р-р” та ін.) або які силоміць вилучені із мовного обігу, як-от...
- ЗАКРЕВСЬКИЙ МИКОЛА ЗАКРЕВСЬКИЙ МИКОЛА (псевд. – М. Шагінян; 21.06.1805, Київ – 10.08.1871, Москва) – історик, фольклорист, етнограф, археолог, лінгвіст. За походженням із полтавських дворян. Після пожежі в місті та смерті батька (1811) родина Закревських опинилася в скрутному...
- Буковина “Буковина” – українська громадсько-культурна газета, орган буковинських народовців. Виходила в Чернівцях заходом товариства “Руська бесіда” протягом 1885-1910 спочатку двічі на місяць, 1892-95 – як тижневик, 1895-97 – чотири рази на тиждень, згодом – тричі на...
- Січ “Січ” – літературно-художній і громадсько-політичний альманах, виданий 1908 у Львові заходами З. Кузелі та М. Чайківського з нагоди 40-річчя заснування у Відні українського студентського товариства “Січ”. Один з найбільших за обсягом і найбагатших за змістом...
- БАРВІНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР БАРВІНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР (псевд. і крипт. – Подолянин; А..; Олег; Александер Б.; Австрієць; Олекс. Барв.; Ол. Барв.; Ол. Б.; Б-ський Олександр; Б-ський Ол.; Б-нський, Олександр Гр-ч; Барв. Ал.; О. Б.; 08.06.1847, с. Шляхтинці, тепер Гнізднчка на...