Уславлення справжніх людських рис у вірші Р. Бернса “Чесна бідність”

Уславлення справжніх людських рис у вірші Р. Бернса “Чесна бідність” Видатний шотландський поет Роберт Берне народився у сім’ї селянина-бідняка. Він добре знав, як живеться бідним, тому й писав про це. Поет мав змогу порівнювати життя бідних та життя багатих. У вірші “Чесна бідність” Берне показує, що гідність, розум, благородство не надаються людині разом з титулом та багатством. Скоріше, навпаки: чим бідніша людина, тим кращі людські якості вона має. Користуючись протиставленням, поет зображує бідняків і багатіїв: Хоч ми їмо черстві шматки, Вдягаємось убого, А в багача булки й шовки Ми людяніш од нього. … Що з того пустого Дворянства гербового? Шляхетний лух, шляхетний ум Шляхетніш того всього. Ці порівняння не на користь багатіїв! Берне надає їм ще й таку характеристику: Дурний, як пень, лихий, як чорт, А строїть з себе Бога. Отже, поет прославляє бідних людей, яким притаманні найкращі риси характеру: порядність, доброта, чесність.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)


Уславлення справжніх людських рис у вірші Р. Бернса “Чесна бідність”


крила драча аналіз
Уславлення справжніх людських рис у вірші Р. Бернса “Чесна бідність”