УПИРІ

Упир – то страшний чоловік, який допомагає відьмам у їх нечистих справах. їх сила здебільшого набагато більша, ніж у відьом, і шкоди вони роблять значно більше. Це найдавніше уособлення зловорожих сил; покійник, що виходить з могили, аби поступово висмоктати з людини кров. Із ними можна зустрітися при повному місяці, особливо в день рівнодення. У деяких розповідях говориться, що упирі – це душі нечестивих, які померли наглою смертю, а потім вселились у чисту християнську душу, іноді побутує думка, що той, хто став упирем початку продав свою душу чорту.

Упирі страшенно бояться хреста й часнику (до речі, сучасна наука доводить, що справді є така хвороба – вампіризм, і що хворі на неї бояться часнику).

Незважаючи на те, що упиря дуже важко розпізнати, бо вони переховуються під обличчям звичайних людей, український народ, іноді несправедливо, називає упирями похмурих, невеселих і злих людей, які цураються веселих компаній і масових гулянок. Такі люди, за народною думкою, вдень сидять удома, бо бояться світла Божого, а свої чорні справи роблять уночі. Тож, можливо, не варто виявляти

свій поганий настрій чи невеселу вдачу?.

.

Упир може з’являтися в різній подобі (собаки, кота, двох хлопчиків), ходити пішки або їздити на коні. Упир має дві душі, одна з яких не покидає тіла й після смерті. Вважається, що упирі бувають родимі та роблені. Перші народжуються із хвостиком. Робленим упирем стає людина, на яку навіяно дух нечистої сили. Розпізнати упиря іноді можна за шістьма пальцями на руках і ногах, а після смерті – за напрочуд свіжим яскраво-червоним обличчям. Побутує й таке повір’я, згідно з яким крім мертвого упиря, в кожному селі є й живий, який захищає громаду від мертвого.

Щоб знешкодити упиря, слід у його могилу кинути жменю маку, закопати осикового кілка, а подекуди й пробити ним потилицю покійника.