УПИРІ
Упир – то страшний чоловік, який допомагає відьмам у їх нечистих справах. їх сила здебільшого набагато більша, ніж у відьом, і шкоди вони роблять значно більше. Це найдавніше уособлення зловорожих сил; покійник, що виходить з могили, аби поступово висмоктати з людини кров. Із ними можна зустрітися при повному місяці, особливо в день рівнодення. У деяких розповідях говориться, що упирі – це душі нечестивих, які померли наглою смертю, а потім вселились у чисту християнську душу, іноді побутує думка, що той, хто став упирем початку продав свою
Упирі страшенно бояться хреста й часнику (до речі, сучасна наука доводить, що справді є така хвороба – вампіризм, і що хворі на неї бояться часнику).
Незважаючи на те, що упиря дуже важко розпізнати, бо вони переховуються під обличчям звичайних людей, український народ, іноді несправедливо, називає упирями похмурих, невеселих і злих людей, які цураються веселих компаній і масових гулянок. Такі люди, за народною думкою, вдень сидять удома, бо бояться світла Божого, а свої чорні справи роблять уночі. Тож, можливо, не варто виявляти свій поганий настрій чи невеселу вдачу?.
.
Упир може з’являтися
Щоб знешкодити упиря, слід у його могилу кинути жменю маку, закопати осикового кілка, а подекуди й пробити ним потилицю покійника.





УПИРІ
сонячна машина скорочено
Related posts:
- ОСИКА ОСИКА – дерево-тотем, на якому вішали вбиту змію, аби вона не ожила. Для того, щоб покійник, в якому запідозрювали упиря і т. п., не виліз із могили, над ним забивали осиковий кіл. (За О. Афанасьєвим)....
- Українська демонологія Українська культура своєрідна і багата на різноманітні демонологічні персонажі. Уява пересічного українця завжди була багатою на різні вигадки, щось таємниче і цікаве. Так з’явилися у народному фольклорі чорти, водяники, русалки, домовики, перевертні та інші сили...
- ДО РАЮ ПРОСИТЬСЯ, А СМЕРТІ БОЇТЬСЯ (смерть в уявленні українця) Узагалі, наша мова багата на слова, якими позначають поняття, пов’язані зі смертю. Покійного скрізь в Україні Називають небіжчиком, покійником, померлим, змерлим, мерцем, мертвяком, тілом. У слова “померти” теж є багато синонімів: переставитися, упокоїтися, опочити, віддати...
- ВІДЬМА (ЧАКЛУНКА, ЧАРОДІЙКА, ЧАРІВНИЦЯ, ОБАВНИЦЯ, ПОТВОРНИЦЯ) Один із найсуперечливіших персонажів. З одного боку, відьма виступає як лиха людина, яка, окрім шкоди та неприємностей, нічого не робить, з іншого, – існують “білі” відьми – знахарки, котрі лікують людей, знімають пристріт. Розпізнати відьму...
- ЧОРНОБОГ ЧОРНОБОГ – бог зла, ворог Вирію, людей і світла. Заступник усіх злих сил, володар підземного мертвого царства. Згідно з повір’ям, перетворювався у ЧОРНОГО ЛЕБЕДЯ та постійно воював з БІЛОБОГОМ. (За П. Трощиним)....
- ВОВКУЛАКИ Найбільшою містичною силою наділяються ті істоти, котрі причетні до культу померлих: вовкулаки, упирі, заложні мерці. Уявлення про кровожерливих упирів і вовкулаків проникли в Україну із Західної Європи та знайшли тут сприятливий грунт: адже в українців...
- БАБА (ДИКА БАБА) Уявляється жінкою з довгим волоссям, яка може вбити людину або залоскотати до смерті. Натрапити на неї можна в лісових хащах або в полі. Існує повір’я, що зловлена в полі баба служитиме господареві, як вірна наймичка....
- ЧУГАЙСТЕР (ЛІСОВИЙ ЧОЛОВІК) Виступає в досить невизначеному окресленні: іноді як високий чоловік, одягнутий у біле, іноді як покритий довгим волоссям. Поведінкою нагадує лісовика. За повір’ями, чугайстер колись був звичайною людиною, але його закляли чаклуни. У лісі він ловить...
- Як добре те, що смерті не боюсь я – ВАСИЛЬ СТУС – ЛІТЕРАТУРА XX ст 11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. ВАСИЛЬ СТУС Як добре те, що смерті не боюсь я Як добре те, що смерті не боюсь я І не питаю, чи тяжкий мій хрест. Що перед вами, судді не...
- СМЕРТЬ ЗВІСТКИ НЕ ПОСИЛАЄ Раніше, коли вмирала людина, на вікна хати, де лежав небіжчик, вивішували білі хустки чи перемітки. Це мало бути знаком для всіх родичів та односельців. Серед українців Карпат було прийнято розкладати перед хатою покійного велике вогнище,...
- ДИВ ДИВ – божество страху й смерті. Зображалося у вигляді великої хижої птиці з потворним жіночим обличчям. Згідно з легендою, Д. завше “сидить на сухому дереві і свище по-зміїному, кричить по-звірячому, з ніздрів іскри сиплються, з...
- СКАРБНИК Побутує кілька варіантів трактування цього образу. За одним, скарбник – це вірний охоронець скарбів свого господаря, а також помічник в усіх його справах. Проте після смерті господаря він з’являється зі зграєю круків і вириває запродану...
- ДОМОВИК Одним із найдавніших демонічних образів у багатьох народів є домовик (похатник, господар, хованець, служка, по мічник). Але український домовик суттєво відрізняється від своїх “братів”, створених уявою інших народів. Це аж ніяк не злий дід, а...
- Диваки, Твір-замітка дискусійного характеру Дорослі інколи бувають дуже дивними, вам так не здається? Вони сміються над смертю і купують кілограми пігулок в аптеці. Вони говорять, що життя прекрасне і плачуть ночами від безсилля щось змінити. їм наплювати на громадську...
- Твір-замітка дискусійного характеру Дорослі інколи бувають дуже дивними, вам так не здається? Вони сміються над смертю і купують кілограми пігулок в аптеці. Вони говорять, що життя прекрасне і плачуть ночами від безсилля щось змінити. їм наплювати на громадську...
- ПЛЕЛА ВІНОК У ПОЛІ – ВСЕ ЧЕКАЛА ДОЛІ (плетіння вінків) Одна з найулюбленіших дівочих розваг – це вінкоплетіння. Така справа не лише дозволяє насолодитися привабами природи, але й поспівати пісень, помріяти про кохання. .. Вінок – чи не найкращий головний убір молодої дівчини. Виконаний за...
- МАНДИЧЕВСЬКИЙ ЄВГЕН МАНДИЧЕВСЬКИЙ ЄВГЕН (псевд. – Фр. Улянович; 1873, с. Зарваниця Теребовлянського р-ну Тернопільської обл. – 1929, м. Кам’янка-Струмилівська, тепер Кам’Янка-Бузька Львівської обл.) – письменник і педагог. Вищу філологічну освіту здобув в університетах Львова, Граца та Берліна....
- Птахи кричать – Твір розповідь Влітку я з батьками відпочивав на базі відпочинку в лісі біля річки. Наш будиночок знаходився серед сосен, їх “лапи” заглядали в каші вікна, і це було весело. Виглянувши рано вранці у вікно, я іноді бачив...
- ДЕНЬ СВЯТОГО СИМОНА ЗІЛОТИ Це дуже давнє язичницьке свято, що припадає на 23 травня, яке з запровадженням християнства на Русі було “опоряджене” як день святого апостола Симона Зілота. Святитель Симон (III століття) спочатку був послушником Києво-Печерської лаври, потім був...
- “І в смерті з рідним краєм поріднюсь…” Василь Стус по праву вважається одним із найвизначніших українських поетів XX ст., який самозречено і відважно утверджував ідеали правди, добра, справедливості, захищав і відстоював національну гідність українців. На засланні, у таборах пройшли десять останніх років...
- Мини-твір на тему: “Брехня – рідна сестра страху” Брехня ніколи не прикрашала людину. Навряд чи можна зустріти когось, хто готовий твердо стверджувати, що брехати – це добре і природно. У той же час слід констатувати, що, так чи інакше, брешуть практично всі люди....
- Літературний процес Літературний процес – безперервний, надзвичайно складний, іноді суперечливий розвиток літератури, який визначається всією сукупністю явищ і фактів, спричинених як єдиними нормами загальнолітературного світового розвитку, так і його національними особливостями....
- Байківниця Байківниця – збірка байок одного автора, Іноді так називають збірку багатьох байкарів, підміняючи назву “антологія байок”. В українській новітній літературі термін Б. набув широкого застосування у 20-ті роки, після того як С. Пилипенко випустив у...
- ДОРОГА ДОЛІ, ДОРОГА БОЛЮ ВАСИЛЯ СТУСА Василь Стус по праву вважається одним з найвизначніших поетів двадцятого століття. Поет був Людиною з великої літери, яка відважно й самозречно виступила за високі ідеали Добра, Правди, Справедливості, Гуманізму – цих високих, вічних загальнолюдських цінностей....
- Дещо з історії Під час великої війни між русалками та мавками русалки почали перемагати, розробивши нову стратегію. Вони підпалювали ліс, і мавки мусили тікати. “Треба шукати союзників”, – подумали мавки та подалися на Січ. Але запорожці заявили, що...
- Твір Дорога долі, дорога болю Василя Стуса Дорога долі, дорога болю Василя Стуса В. Стус по праву вважається одним з найвизначніших поетів двадцятого століття. Поет був Людиною з великої літери, яка відважно й самозреченно виступила за високі ідеали Добра, Правди, Справедливості, Гуманізму...
- ВЕЛЕС Бог таємничих знань, покровитель музики й поезії; опікун свійських тварин; зв’язковий світів живих людей і покійних родичів. Вчені вважають, що в основі слова: веле – великий, а також воля – повелитель. Веле – старослов’янське “дуже”,...
- Що я знаю про іконопис? Ікони часто називали “книгами для тих, хто грамоти не розуміє”. У наш час суцільної грамотності це визначення може здатися дещо недоречним, але б я замінила тільки одне слово, і тоді стане зрозумілим моє власне ставлення...
- ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ “ЛІТЕРАТУРА” Поняттям “література” користуються у двох значеннях. У вузькому розумінні цього слова літературою називається один з основних (на сучасному історичному етапі) видів мистецтва – мистецтво слова, тобто такий вид мистецтва, в якому матеріальним носієм образності є...
- Дзвіночок “Дзвіночок” – ілюстрований місячник для дітей села, друкувався у львівському видавництві “Українська преса” (1931-39) за редакцією Ю. Шкрумеляка. Ілюстратор – Е. Козак. Друкувалися твори як українських класиків, так і сучасних письменників (іноді – в адаптованому...