Українське село 20-х років у п’єсі “97”
Село і серце одпочине.
Село на нашій Україні –
Неначе писанка село.
Зеленим гаєм поросло…
Сам Бог витає над селом!
Ці слова Тараса Шевченка про красу українського села звучать гіркою іронією в згадках про це ж “село-писанку” двадцятих років двадцятого сторіччя, яке було змальоване в творах визначного драматурга Миколи Куліша.
Гостра, неприхована правда про життя того часу і революція, ідейний фанатизм, класова непримиренність, осквернення святинь, знецінення моральних основ буття – все це відображено в
Відкриває трилогію п’єса “97”, створена в гой час, коли глядачі були переобтяжені агітаційно-плакатними творами про могутність більшовицької партії та її політики. З’явилася драма після голодної зими 1921-1922 років. Тоді Микола Куліш їздив по селах, намагаючись урятувати сільські школи від занепаду, а дітей – від безхліб’я.
Письменник важко переживав побачене, однак все ще не міг усвідомити, що винуватцями голоду були не сільські куркулі, а більшовицька партія.
Автор, назвав п’єсу “97”, бо в ній, як писав Микола Куліш,
Отже, конфлікт у творі класовий, він не може вирішитися мирним шляхом. Микола Куліш не аналізує глибинні причини голодомору, але правдиво подає картини невимовних страждань, людської жорстокості, канібалізму як наслідку здичавіння від голоду Орини і Ларивона.
Проймає жахом марення збожеволілої Орини: “…і там кістки, і скрізь-скрізь кістоньки-кістоньки… Учора в церкві думала свічки горять, аж то кістки… такі жовтенькі, як у Маринки… їй-бо… стирчать і сяють…” Здається, що ми бачимо апокаліпсичні картини не тільки з двадцять першого, а й тридцять третього років, і не куркулі – винуватці трагедії, а партійні можновладці.
Зображуючи гострий класовий конфлікт на тлі голодного лихолітні, будучи відверто тенденційним у розстановці акцентів, Микола Куліш залишається великим художником у головному – відтворенні панорами масштабності трагедії. Село в драматурга постає без прикрас, в складних випробуваннях, які принесли йому жорстокі 20-ті роки.
Українське село 20-х років у п’єсі “97”
міфи північної америк
Українське село 20-х років у п’єсі “97”