У яких значеннях у сучасному літературознавстві вживається термін “стиль”?
Словом stulos давні греки називали загострену паличку, якою писали на воскових дощечках, пізніше – почерк того, хто пише, згодом – склад, саму манеру письма. В сучасному літературознавстві стиль – це засоби художньої виразності письменника в цілому, особливості тематики його творів, сюжетів, мови. Розрізняють стилі епохи (наприклад, стиль бароко, класицизму), напрямів і шкіл, а також стиль твору. Усі ці стилі споріднює спільна основа – сукупність, єдність творчих особливостей.
Кожний письменник має свій індивідуальний стиль, який
Індивідуальний стиль В. Винниченка відзначається зверненням письменника до тем краси, моралі, мистецтва, людини і природи, людини і громади. Його персонажі змальовуються уже сформованими, і їхні характери
Письменник зображує вир життя, конфлікти, непевність, психологічні парадокси. Він любить залучати читача до співпраці засобом несподіваного закінчення творів, особливо оповідань (наприклад, “Студент”). Найяскравіше індивідуальний стиль В. Винниченка виявляється в мові. Вона щира, енергійна, багата. Письменник не рафінує її, а збагачує рідковживаними словами (сьорбати, чвокнути), народною говіркою.
Художник з яскравим індивідуальним стилем засвоює досвід своїх попередників, і його неповторна манера письма виявляється в мові, зображенні предметного світу, історичних подій, морально-психологічного стану людини.
У яких значеннях у сучасному літературознавстві вживається термін “стиль”?
микола сингаївський вірш батьківське поле
Related posts:
- ІНДИВІДУАЛЬНИЙ СТИЛЬ Індивідуальним втіленням художнього методу є стиль. Якщо метод визначає загальний напрям творчості, стиль віддзеркалює індивідуальні властивості художника слова. За влучним висловом Л. Тимофеева, “в методі знаходять насамперед те загальне, що пов’язує митців, а в стилі...
- Книжний стиль Книжний стиль – різновид літературної мови, застовування слів, вживаних у художніх (чоло, процвітати та ін.), наукових, публіцистичних чи офіційно-ділових (порушити питання, апріорний, другий закон термодинаміки тощо) текстах....
- Стиль Стиль (лат. stilos – грифель для писання) – сукупність ознак, які характеризують твори певного часу, напряму, індивідуальну манеру письменника. Мистецтвознавство під С. розуміє те спільне, що об’єднує творчість ряду митців, споріднену тематикою, способом створення художнього...
- Дольче стиль нуово “Дольче стиль нуово” (італ. “Dolce stil nuovo” – “солодкий новий стиль” ) – італійська школа, що виникла наприкінці XIII ст. Виражала свідомість самоцінної особистості, її духовний світ, завбачала лірику доби Відродження, обстоювала шляхетність та музичність...
- ОРНАМЕНТАЛЬНИЙ СТИЛЬ ОРНАМЕНТАЛЬНИЙ СТИЛЬ – стиль, характерний для літератури Київської Русі XII ст. Його основними ознаками є мозаїчність, використання старого матеріалу як прикраси нового твору, вільне зміщення в часі, смілива зміна теми, включення до оповіді численних відгалужень...
- Евристика в літературознавстві Евристика в літературознавстві (грецьк. heurisko – знаходжу, відкриваю) – сукупність своєрідних методів та прийомів, які застосовуються передовсім у текстології, спрямовуються на атрибутування художніх творів, епістолярії тощо. Е. в л. базується на вивченні джерел (документи, автографи...
- Біографічний метод у літературознавстві Біографічний метод у літературознавстві (грецьк, bios – життя, grаpho – пишу, metodos – шлях пізнання) – спосіб вивчення літератури, при якому біографія і особистість письменника розглядаються як визначальний момент творчості. Б. м. у л. вперше...
- ХУДОЖНІЙ СТИЛЬ МОВЛЕННЯ Цей найбільший і найпотужніший стиль української мови можна розглядати як узагальнення й поєднання всіх стилів, оскільки письменники органічно вплітають ті чи інші стилі до своїх творів для надання їм більшої переконливості та достовірності в зображенні...
- Термін Термін (лат. terminus – кордон, межа, кінець) – слово чи словосполучення, яке точно позначає спеціальне поняття і його співвідношення з іншими поняттями певної галузі (наприклад, у літературознавстві – метафора, метонімія, троп; інверсія, анафора, фігура). Т....
- МОНУМЕНТАЛЬНИЙ СТИЛЬ МОНУМЕНТАЛЬНИЙ СТИЛЬ – характерний для літератури Київської Русі XI ст. Його ознаками є економність стилістичних елементів, обмежена кількість прикрас, простота синтаксису, сталість формул, зосередження на змісті, на його “діловому” викладі. Думка часто доведена до афористичної...
- Естетичний метод у літературознавстві Естетичний метод у літературознавстві – метод наукового поцінування творів, обстоюваний класицистами, обгрунтований у трактаті “Мистецтво поетичне” (1674) Н. Буало. Полягав у абсолютизуванні античної літератури та критичної рецепції, викладеної у “Поетиці” Аристотеля, “Науці поезії” Горація та...
- Екологічна ситуація – сухий науковий термін чи щось більше Протягом останніх років дедалі більше уваги приділяється такому поняттю, як екологія, екологічна ситуація у країні. У деяких наукових закладах з’являються відповідні навчальні дисципліни, ми все більше чуємо про екологічні проблеми з телебачення та радіо; Іноді...
- Гносеологізм у літературознавстві Гносеологізм у літературознавстві (грецьк. gnosis – пізнання, logos – вчення; гносеологія – теорія пізнання) – сукупність поглядів на літературу як форму пізнання об’єктивної дійсності. Г. перебільшує питому вагу і роль пізнавальних елементів у художній літературі....
- Епігон Епігон (грецьк. epigonos – нащадок) – зневажливо-іронічна назва письменника, який не виробив власного творчого “обличчя”, не набув творчої самостійності, а наслідує, копіює індивідуальний стиль, форму, повторює ідеї, художні прийоми своїх попередників. Епігонство викликається до життя...
- Структуралізм у літературознавстві Структуралізм у літературознавстві – один із наукових підходів до вивчення літератури як мистецтва слова у системному аспекті. Засади структурної поетики складалися у сфері лінгвістики на основі ідей Ф. де Соссюра, значний внесок у їх розробку...
- Формальний метод у літературознавстві Формальний метод у літературознавстві – один із методів вивчення художньої літератури, зокрема аналізу літературно-художніх творів як органічної єдності змісту і форми, спрямований переважно на дослідження їх форми. Ф. м. у л. виник як реагування на...
- Вульгарний соціологізм у літературознавстві Вульгарний соціологізм у літературознавстві – один із напрямів соціологізму в літературі (1910-30), представники якого виходили з марксистського положення про соціальну, класову зумовленість ідеології, спрощено розуміли історико-літературний процес, заперечували спадщину класичної культури. В. с. ставив перед...
- Стиль та мовна гра Рабле 9в.Стиль та мовна гра Рабле Стиль его – яркий, кипучий, необыкновенно красочный. Приемы комического у него крайне разнообразны – от наивной игры слов до тонкой философской иронии. В стиле и в языке Рабле еще много...
- НОВІТНІ НАПРЯМИ ТА ТЕЧІЇ В ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВІ Постструктуралізм. Термін “постструктуралізм” увійшов до активного теоретико-літературного обігу в 70-ті роки XX століття. Постструктуралізм як напрям світового літературознавства є своєрідною реакцією науковців на теоретичні здобутки структуралізму. Одним з перших проти концепції знака, що домінувала в...
- Чим близька сучасному читачеві тематика українознавчих усмішок Остапа Вишні? 1926 року Остап Вишня опублікував збірку “Українізуємось”, яка користувалася великою читацькою популярністю і за три роки витримала п’ять видань. Головна ї тема – розвиток рідної мови – розкривається багатоаспектно: збереження1 чистоти мови, розширення сфер її...
- Влада грошей в сучасному світі Кожен із нас хотів би здобути певну матеріальну незалежність та соціальний статус. І в цьому, зрештою, немає нічого поганого: що поганого в бажанні людини забезпечити безбідне існування собі та своїй родині? Але питання не лише...
- Стиль бароко в українській літературі Визначне місце в історії української літератури від давнини до сьогодні посідає письменництво XVII-XVIII ст. Для характеристики літературної спадщини XVII-XVIII ст. історики літератури вживають поняття “стиль бароко”. Перші риси барокового стилю в українській літературі почали з’являтися...
- Індивідуальний стиль Лесі Українки – Леся Українка (1871-1913) Підручник Українська література 10 клас ХХ Століття Індивідуальний стиль Лесі Українки Один із перших дослідників творчості Лесі Українки Микола Євшан називав її поезію “цілою програмою духовного і культурного відродження”, вогнем, “який мас розпалити глухороджений люд...
- За яких умов людина перестане шкодити природі? Ні для кого не секрет, що останні кількасот років людина шкодить природі. Найбільших масштабів це руйнування досягло у XX столітті. Нині настав час глибоко замислитися над долею людини і природи взагалі. Можна сказати, що людина...
- Нагідка (календула) – (публіцистичний стиль) Нагідка (публіцистичний стиль) Ця красива декоративна рослина з яскравими веселими квітами і світло-зеленим соковитим листям прийшла до нас з півдня Європи ще з середньовічних часів. Вона добре прижилася, самостійно розсівається на городах і ціле літо...
- Поняття, термін – Гумор 1. Рiзновид комiчного, вiдображення смiшного в життєвих ситуацiях i людських характерах. 2. Узагальнена назва творiв, мета яких – розсмiшити, викликати гарний настрiй. 3. Взагалi смiх i вiдчуття комiчного....
- “Де ж пізнається щира велич людини, як не в тих випадках, у яких він вирішується найкраще страждати, ніж зробити що-небудь противне совісті” . По творчості А. І. Солженицина 1. Новаторство Солженицина. 2. Екстремальні ситуації, у яких виявляються герої. 3. Письменник і мислитель в одній особі. В історії Росії є чимало сторінок, згадувати які нелегко. Але, проте, тільки гарне знання минулого дозволить не повторювати...
- Борис Харчук. “Планетник”. Добро і зло в повісті, сучасному світі та в людині УРОК 47 Тема. Борис Харчук. “Планетник”. Добро і зло в повісті, сучасному світі та в людині. Мета. Розкрити символічне значення образу квітки; з’ясувати роль художніх засобів, висловити власні роздуми про суть людського життя. Обладнання: схема-алгоритм....
- РОЛЬ КНИЖКИ В СУЧАСНОМУ ЖИТТІ – СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА – ДУХОВНА СКАРБНИЦЯ ЛЮДСТВА РОЛЬ КНИЖКИ В СУЧАСНОМУ ЖИТТІ Народе мій, дитино ясночола, Живи й орудуй мовами всіма, Бо кожна мова – твого духу школа, Твоєї правди золоти сурма. Дмитро Павличко Чи замислювалися...
- На основі яких ознак розрізняють епос, лірику і драму? У художній літературі розрізняють три способи відображення життя, або три роди: епос, лірику і драму. Кожен з цих родів має свої характерні ознаки. Так, в епічних творах зображуються повнокровні людські характери і різноманітні події, через...