У чому виявляється зв’язок поезії з риторикою?
Давньогрецькі й римські оратори користувались у своїх промовах такими синтаксичними одиницями, які посилювали емоційність і виразність виголошуваних думок. Звідси походить і назва цих синтаксичних одиниць – риторичні. З часом у поезії їх риторичність, звісно, стала дуже умовною. Риторичні фігури – це риторичне питання, риторичний оклик і риторичне звертання.
Риторичне питання – це поетичне ствердження, висловлене лише в питальній формі. Воно не потребує відповіді, і його експресія грунтується саме на ілюзії очікування відповіді:
Один
Нащо нас мати привела?
Чи для добра? чи то для зла?
Нащо живем? чого бажаєм?
Т. Шевченко
Як правило, риторичні питання несуть у собі широку гаму людських почуттів: подив, сумнів, обурення, ненависть, гнів, біль.
У формі риторичних окликів теж стверджується певне поняття з великим піднесенням, захопленням, емоційністю:
Так! Я буду крізь сльози сміятись.
Серед лила співати пісні!…
Леся Українка
Найпоширеніша риторична фігура – звертання, об’єктами якого є сучасники й нащадки, конкретні предмети й абстрактні поняття:
Мій краю прекрасний, розкішний,
О думи мої! О славо злая!
Ой хустино, хустиночко!
Мережана, шита.
О люди, люди небораки! Т. Шевченко
Риторичні фігури виконують різні змістові завдання: посилюють емоційну наснаженість розповіді, акцентують увагу читача на певних явищах і предметах, надають розповіді ліричних інтонацій, діалогізують її.
У чому виявляється зв’язок поезії з риторикою?
розповідь про ромашку лікарську для дітей
Related posts:
- Поетичний синтаксис – ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ Поетичний синтаксис ІНВЕРСІЯ (від. лат. inversio – перестановка) – одна з фігур поетичної мови, порушення традиційного порядку слів у реченні з метою виділення найзначущого слова. Наприклад: “Врятував людей, що їх збирались саме вішать...
- У чому виявляється неоднозначність образу України в творчості Є. Маланюка? Головна тема поезій Є. Маланюка, визнаного українського “імператора” залізних строф, співця “абстрактів і контрастів”,- Батьківщина, Україна, проблема її державності в минулому, сучасному й майбутньому: Внук кремезного чумака, Січовика блідий праправнук, Я закохавсь в гучних віках,...
- РИТОРИЧНІ ФІГУРИ Риторичними фігурами (грец. ρητορική – риторика, наука про ораторське мистецтво) називаються фігури мовлення, побудовані на словесних зворотах, що мають умовно-діалогічний характер. Риторичні фігури постають внаслідок порушення комунікативно-логічних норм висловлювання, оскільки ті діалогічні інтонації, які вони...
- В чому виявляється прометеїзм листоноші у новелі “Лист у вічність” Новела “Лист у вічність” – одна з восьми новел новелістичного роману “Вершники” відомого діяча української літератури Юрія Яновського. Роман складається з восьми новел, які пов’язані між собою спільним сюжетом – громадянської війни. Головними героями яких,...
- Чому в поезії М. Старицького громадянські мотиви переважають над особистими? Творчість М. Старицького – один із численних прикладів того, як умови соціального, суспільно-історичного розвитку України позначилися на творчій долі митця, на ідейно-тематичному і художньому спрямуванні його творів. Водночас вона дає відповідь і на питання, чому...
- Антакласис Антакласис (грецьк. antanaklasis, букв.: вживання слова у протилежному значенні) – риторична фігура, що полягає у повторенні того ж самого слова, але у відмінному семантичному полі, обігруючи двозначні мовні звороти, ідіоми (“дати меду” і та ін.),...
- Апострофа Апострофа (грецьк. apostrophe – особисте звертання) – стилістична фігура, звертання до відсутньої особи, як до присутньої, до персоніфікованих явищ природи; приміром, звертання Ярославни до Сонця, Вітру та Дніпра-Славутича (“Слово Про Ігорів похід”). А. притаманна народній...
- Чому Олесь Гончар назвав В. Симоненка “витязем молодої української поезії”? 60-ті роки нашого століття позначені бурхливим входженням у літературу когорти творчої молоді – В. Симоненка, І. Драча, Л. Костенко, В. Стуса, В. Забаштанського… Вони по-новому, на противагу “поезії безплідній, як толоці” (В. Симоненко) часів сталінщини,...
- У чому я вбачаю сучасність поезії О. Блока Поезія Олександра Блока була, є і буде сучасною завжди. Бо не може мати категорії часу гуманізм і духовність, громадянськість і патріотизм – все те, що притаманне яскравій творчості цього поета. Тому і сьогодні його поезії,...
- Асоціативний аналіз поезії Г. Гейне “Чому троянди немов неживі” Поету дані чутлива душа й відкрите серце, які сприймають найменші порухи живої природи та людських почуттів. За висловом Генріха Гейне: “Поет бачить діброви, які ще дрімають в оболонці жолудя, прагне, щоб читач теж уздрів і...
- Риторика Риторика (грецьк. rhetorike – ораторське мистецтво) – наука красномовства. Як ораторське мистецтво виникла в Елладі, звідки поширилася на Стародавній Рим та новочасну Європу. У братських школах барокової доби була обов’язковою дисципліною. До її складу входила...
- Чому Біблія є однією з найвідоміших книг у світі? Серед великого різноманіття літератури нашого часу, за кількістю видань Біблія займає перше місце у світі. Вона перекладена майже всіма мовами світу і є цінною пам’яткою як світової історії, так і літератури. Хоча, здавалось, не так...
- У чому схожість і відмінність поглядів Тютчева і Фета на поезію? Чиє розуміння поезії вам ближче? Імена Тютчева і Фета в історії літератури завжди стоять поруч. І не тільки тому, що вони сучасники, поети однієї епохи. Некрасов теж близький їм за часом, але це зовсім інша поезія, і його Муза зовсім...
- АНЕПІФОРА Анепіфорою (грец. άνεπιφορά ), або Просаподосісом (грец. προσαποδο-σιζ – буквально надлишок), або Кільцем, називається стилістична фігура, яка зв’язує повтором окремих слів чи словосполучень початок і кінець суміжних мовних одиниць (абзац, строфа) або й однієї одиниці...
- Аналіз поезії “Ви знаєте, як липа шелестить..?” Жанр поезії – пейзажна. це своєрідна форма художнього пізнання людської душі. Вірш “Ви знаєте, як липа шелестить..?” – пейзаж-паралелізм, що нагадує фольклорні зразки, де картини природи пов’язуються душевними настроями, а події людського життя часто замальовуються...
- Роль поета й поезії в суспільстві (за поемою “Давня казка”) – ІІІ варіант ЛЕСЯ УКРАЇНКА 8 клас ЛЕСЯ УКРАЇНКА (за поемою “Давня казка”) III варіант Леся Українка написала чимало творів, в яких у високохудожній формі висвітлюється злободенна тема: роль і призначення мистецтва в народному житті. “Давня казка” – це один...
- Емфаза Емфаза (грецьк. emphasis – виразність) – одна з риторичних фігур, що полягає в інтонаційному окресленні певного вислову, окремого складника поетичного мовлення, надаючи їм особливої експресії та увиразнення. Це досягається за допомогою різних стилістичних засобів (апасіопези,...
- М. О. Некрасов. Поезії “Трійка”, “На смерть Шевченка”. Поетичне новаторство автора, поєднання поезії з прозою, наближення поетичної мови до розмовної інтонації; перегуки з Шевченком УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 10 КЛАС ІI семестр 2. ТРАДИЦІЇ ТА НОВАТОРСЬКІ ЗРУШЕННЯ В ПОЕЗІЇ СЕРЕДИНИ – II ПОЛОВИНИ XIX ст. УРОК № 45 (з резервного часу) Тема. М. О. Некрасов. Поезії “Трійка”, “На смерть...
- Як виникла алегорія? У чому її сутність? Чим вона відмінна від метафори? У народних казках образи тварин і рослин часто мають інакомовне значення, тобто переносне, символічне, алегоричне. Люди, спостерігаючи за поведінкою тварин, проектували їх звички на себе: осел став означати людину вперту чи нерозумну; лисиця – хитру,...
- Реалізм і “пізній романтизм” у поезії середини XIX ст. – ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОВІДНИХ ШЛЯХІВ РОЗВИТКУ ПОЕЗІЇ СЕРЕДИНИ XIX ст ТРАДИЦІЇ ТА НОВАТОРСЬКІ ЗРУШЕННЯ В ПОЕЗІЇ середини – другої половини XIX ст. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОВІДНИХ ШЛЯХІВ РОЗВИТКУ ПОЕЗІЇ СЕРЕДИНИ XIX ст. Реалізм і “пізній романтизм” у поезії середини XIX ст. У літературі середини XIX ст....
- ОКСЮМОРОН Оксюморон, або Оксиморон (грец. οξόμωρον – нісенітниця), – це стилістична фігура, що полягає у зведенні слів або словосполучень, значення яких взаємовиключає одне одного, створюючи ефект смислового парадоксу. Наприклад: “На нашій – не своїй землі” (Т....
- У чому полягала драма Шевченкового життя? Біографи Т. Шевченка налічили на поетовому віку лише сім просвітлених днів із сорока семи років життя. Сам поет знаходив їх ще менше. “…Немає ні же єдиного случаю, щоб до ладу було згадать”, “…шукаю, щоб чим...
- СИНТАКСИЧНІ ЗАСОБИ УВИРАЗНЕННЯ Синтаксичні засоби увиразнення мовлення складає група так званих Стилістичних фігур мовлення, тобто своєрідних відмітних форм синтаксичного впорядкування фрази: “стилістичні фігури – це особливі побудови, що відхиляються від звичайного синтаксичного типу й дають оригінальну форму для...
- Чому в ліриці М. Лєрмонтова таке велике місце посідає тема самотності? 1. “Поет іншої епохи”. . Неможливість активної дії в цей період. Поезія Лєрмонтова – віддзеркалення настрою часу.) 2. Тема самотності – характерна тема для лірики Лєрмонтова. . Почуття самотності пов’язане з незадоволеністю станом суспільства ....
- Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури) РОЗДІЛ ІІІ. ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ 6. ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ 6.2.Художньо-мовленнєва організація літературного твору 6.2.4. Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури) Синтаксичні засоби увиразнення мовлення складає група так званих стилістичних фігур мовлення, тобто своєрідних відмітних форм...
- ” У чому сенс життя жінки?” З початку свого існування людство почало замислюватися на головними питаннями світобудови і свого місця в суспільстві, сенсу життя оточуючих людей та сенсу свого особистого існування. Наприклад, видатний російський поет О. Пушкін в одному із своїх...
- У чому злочин і в чому покарання Раскольникова? Твір по роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”. “Злочин і покарання” – один із самих значних романів Достоєвського. У ньому звучить гострий біль письменника за принижену і ображену людину. Герой роману – Родіон Раскольников...
- Зображення Т. Шевченком тяжкого життя селян-кріпаків у поезії “І виріс я на чужині” У поезії “І виріс я на чужині” Шевченко відтворив враження від перебування в селі Кирилівці під час першої подорожі на Україну у 1843 році. Поет згадує рідне село, говорить про всю Україну. Він протиставляє чудовій...
- У перші десятиліття XIX ст. найбільш плідно розвивалася повчальна література, зокрема жанр байки. Чому? Відомо, що кожен письменник, навіть якщо й працює в багатьох жанрах, завжди найактивніше виражає себе в якомусь одному. Тому й маємо означення “поет-лірик”, “пісняр”, “романсист”, “байкар”, “романіст”, “новеліст”, “повістяр”, “комедіограф” і т. д. Але якщо...
- Чому у повісті Марка Вовчка “Інститутка” образи панів безіменні? Принцип неіменування представників експлуататорських класів спостерігаємо в багатьох творах Марка Вовчка, передусім у тих, що увійшли до збірки “Народні оповідання”. В оповіданнях “Горпина”, “Одарка”, “Викуп” оповідач з народу, послуговуючись народними критеріями поцінування кріпосників-деспотів, називає їх...