Творчість Л. Глібова. Дитячі роки Л. Глібова
Дитинство Л. Глібова минало у селі Горби Кременчуцького повіту. Батьки його не цурались народних звичаїв. Хлопчикові подобалось слухати щедрівки, колядки, народні пісні. До школи Льолик спочатку не ходив, а вчився дома. Вчителькою його була Орина Гаврилівна.
Гімназичні роки Л. Глібова. З тринадцяти років Леоніда відвезли в Полтаву там влаштували в гімназію. Навчаючись у гімназії, Глібов дуже сумував за рідною домівкою.
Ця туга вилилась у вірш “Сон” – це був перший вірш майбутнього лірика й байкаря. Десь у шостому класі в зошиті
Творчість Л. Глібова. Ще в дитинстві, слухаючи казки баби Одарки Леонід уявляв риси вдачі і звички тварин: йому здавалось, що вони думають і говорять, як люди. Глібов вирішує писати байки.
Адже в них можна висловити те, чого відверто ніяк не скажеш. Свої перші байки він написав у 1848 році після повернення з полтавської гімназії на свій хутір. Байки Глібова близькі до криловських влучністю, ідейним звучанням.
Він спочатку малює картину, а вже потім розгортає сюжет.
Л. Глібов на схилі літ. Під кінець життя майже осліп. Йому багато писали, діти навіть підписували
Маленький П. Тичина одержав на Новий рік дві книжечки українських письменників від своєї вчительки. І одна з них – байки Л. Глібова.
Творчість Л. Глібова. Дитячі роки Л. Глібова
читати скорочено 15 річний капітан
Творчість Л. Глібова. Дитячі роки Л. Глібова