Творчі джерела поезії Василя Симоненка
Василь Симоненко. Поет-“шістдесятник”. Недовгим був його життєвий і творчий шлях, та його поезію знають як у нашій країні, так і за її межами. І сьогодні поезії В. Симоненка хвилюють людські серця, кличуть до дружби, праці, закликають до боротьби. Поетична творчість В. Симоненка живилася джерелами народного життя, піснями, скорботою і радостями простих людей, любов’ю до рідного краю. Враження дитинства, повоєнні труднощі навіяли поезії “Ніч”, “Баба Онися”, “Жорна”.
У вірші “Жорна” автор зображує людей, які в роки
Колискова матері, білі лебеді на стіні рідної хати, поля, верби й тополі все життя супроводжували письменника, ставши часткою його духовного багатства. Із цих образів складається такий шедевр, яким стала пісня “Лебеді материнства”. Образи матері і Вітчизни у творі стоять поруч, бо для кожної людини вони священні. Саме матір і Батьківщина роблять людину сильною і непереможною. Як материнський заповіт, звучать рядки поезії:
Можеш вибирати друзів і дружину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна рідну матір вибирати.
У поезіях митця зустрічаються думки-сподівання, що люди його пам’ятатимуть. Дійсно, хоча життя поета обірвалося дуже рано, його поезія живе і, сподіваюсь, ще не одне покоління захоплюватиметься чарівними рядками Симоненкових поезій. У вірші “Пам’яті Василя Симоненка” харківський поет Микола Побелян написав:
Я Симоненка Переріс літами – Яка несправедливість На землі: Пересічні Миколи – Разом з нами, А помирають Віщі Василі.
Творчі джерела поезії Василя Симоненка
народний малахій скорочено
Творчі джерела поезії Василя Симоненка