Твір за картиною “Їхав козак на війноньку” М. І. Кривенка

Важкий час змальовує художник у своїй картині. Це було коли українські козаки боролися з Кримським ханством. Тоді скрутно жилось українському народові.

На картині відобразив художник літо, навкруги зеленіє степ, цвітуть квіти. Десь далеко горить багаття і йде дим – це були сигнали тривоги. Таким був своєрідний телеграф у козаків. За короткий час у всіх полках знали про напад ворога.

Так художник показав козаків готовими до бою.

Засмучена дівчина стоїть біля дороги. Вона прийшла провести на війну коханого.

Стоїть дівчина гарна, статна, у білій вишитій сорочці, кольоровій плахті та зеленій керсетці. У руках дівчини хустка, яку вона подарує козакові.

У той час козак надовго залишав свій рідний край, а хустка завжди нагадувала йому про кохану дівчину.

Їхав козак на війноньку,

Сказав: “Прощай, дівчинонько,

Прощай, дівчино чорнобровонько.

Їду в чужу сторононьку”.

Зарубіжна література


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...


Твір за картиною “Їхав козак на війноньку” М. І. Кривенка
байка бджола і муха