Твір з народознавства Усім деревам дерево

Про те, що дуб – усім деревам дерево, наші пращури знали з давніх-давен. Особливою пошаною користувалися дуби, які Перун позначив своєю міткою-блискавкою. Священні дуби росли, як правило, на берегових кручах. їх було видно здалеку. І досі Дніпрові води вимивають з ліску величезні морені стовбури зі слідами магічних язичницьких дійств. Є письмові свідчення візантійських істориків, що в X столітті на острові Хортиця ріс величезний дуб, який мав особливе пошанування від наших предків-язичників. До цього дуба приносили у жертву півнів, шматки

хліба, м’яса “і що має кожний, як того вимагає від нього звичай”. Отож із давніх-давен дуб – ознака сили, святості, найвищої шани.

Довкола дубів відбувалися ігри, що супроводжувалися спеціальними піснями. Цей обряд символізував розквіт природи, початок літа.

Оспіваний у народних думах та піснях дуб був символом молодого козака. Чом дуб не зелений? – Лист хмара прибила; Козак невеселий – Лихая година. Зображення дубових гілок бачимо на пам’ятниках героям, дубового листя – на багатьох високих нагородах, а дуби-старожили взяті на облік і повсюди охороняються законом.

Нині на Рівненщині в урочищі Юзефине є дуб, якому понад 1300 років. Опалений блискавицями, овіяний вітрами віків, цей велетень ще плодоносить. Мабуть, під тихий шелест його листя гарно думати про минуле і прийдешнє нашого народу.




Твір з народознавства Усім деревам дерево


твір опис моя оселя
Твір з народознавства Усім деревам дерево