Твір-роздум з приводу прислів’я “Навчи дурня Богу молитися – він і лоба проб’є”

Мабуть, кожному зрозумілий зміст цього прислів’я. Можна його й прикладами проілюструвати. Є й польське прислів’я такого самого типу: “Що занадто, то не здраво”. Обидва вони висміюють надмірність, недоречну старанність, що може обернутися лихом.

Річ у тому, що почалося це прислів’я, можливо, з реальності: колись якогось невдаху вчили Богу молитися, поклони класти, робити це ретельно. Він і зрозумів усe як міг: молився, лобом бив підлогу, аж синців набив.

Так і пішло світом прислів’я. Скаже, наприклад, мати дочці: “Піди, подивись, чи не накоїв чого Пилипко у хаті. Якщо дуже нашкодив, нагримай на нього”. Дочка, занадто слухняна, побачила, що братик розлив молоко на підлозі, бо хотів кошенят напоїти. Сестричка боляче схопила його за ручку, тягне та й кричить: “Що наробив, порося! Ось зараз тебе мама покарає!” Дитина зайшлася від плачу, тремтить уся, перелякалася. Та чи такий страшний злочин вона вчинила? Мати побачила й мовила до дочки: “Навчи дурня Богу молитися…”


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)


Твір-роздум з приводу прислів’я “Навчи дурня Богу молитися – він і лоба проб’є”


сторінками історії україни позакласне читання
Твір-роздум з приводу прислів’я “Навчи дурня Богу молитися – він і лоба проб’є”