Твір по романі Некрасова “В окопах Сталінграда”

Повість “В окопах Сталінграда” присвячена героїчній обороні міста в 1942-1943 роках. Це добуток уперше був надрукований в 1946 році в журналі “Прапор”. Але відразу ж було заборонено, тому що в ньому показувалося автором “дійсна особа” війни з усіма поразками й невдачами. Але сам головне полягало в тім, що в цьому творі Віктор Некрасов розповідав, якою ціною російський народ домігся довгоочікуваної Перемоги!

Ця повість дуже легко читається. Вона написана буденно, простою мовою. Але це властиво авторові.

Повість “В окопах

Сталінграда” – це фронтовий щоденник автора, у якому від початку до кінця він описує важкі бої, труднощі, з якими зіштовхувалися солдати під час війни. Є ще одна особливість у цього добутку: якщо уважно вчитатися, то можна помітити, що воно відкрито протистояло законам того часу, коли державою керував Сталін.

У повісті немає генералів, немає політпрацівників, ні “керівної ролі партії”, а є тільки солдати і їхні командири, є сталінградський окоп, мужність, героїзм і патріотизм російського народу. Командир і його солдати – це головні герої, усе без винятку. Всі вони різні, але об’єднані одною метою – захистити

Батьківщину! Солдати, що героїчно обороняли Сталінград, не вигадані люди, а фронтові товариші самого автора.

Тому весь добуток пронизаний любов’ю до них.

Створюючи образ Керженцева й інших героїв, Віктор Некрасов намагається розповісти нам, як війна змінила долі, характери людей, що такими, якими люди були раніше, до війни, вони вже не стануть. Автор з найглибшим жалем пише про загибель рідного міста, у якому він виріс, що він гаряче любив. Віктор Некрасов прагнув донести до читачів, що тільки завдяки патріотизму російського народу була виграна ця війна! І нехай німецькі війська були більше підготовлені до воєнних дій, нехай у них було все необхідне для цього, але Перемога залишилася за нами! “Ми будемо воювати до останнього солдатО. Росіяни завжди так воюють”, до остаточної перемоги.

Ця думка ланцюжком проходить через всю повість і є основною ідеєю цього добутку.

Ця повість стала безцінним дарунком, що залишив після себе Віктор Платонович Некрасов. Ціль, що він ставив перед собою – зобразити війну такий, яка вона є, – була виконана їм повністю. У нашій країні віддавна не любили тих, хто говорив людям правду.

Тому доля його була визначена, і йому нічого не залишалося, як виїхати за кордон, де він міг писати свої’ добутку й дарувати їхнім людям.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...


Твір по романі Некрасова “В окопах Сталінграда”
приказки про народне слово