Твір аналіз ранніх поем Лєрмонтова
Ранні поеми До жанру поеми Лєрмонтов звертається на самому початку свого творчого шляху. Усього він написав близько 30 поем,- більшість із них у ранній період. Поеми з’являються в юного поета в нерозривному зв’язку з його лірикою; у них розвиваються ті ж ідеї, теми, мотиви, образи.
Увага Лєрмонтова до поеми пояснюється тим, що цей жанр, зберігаючи можливість для розкриття внутрішнього миру героя, у той же час дозволяв показувати його більш об’єктивно – у дії, у прямому зіткненні з навколишнім світом. Підхоплюючи художні відкриття
Самі ранні поеми Лєрмонтова носять учнівський характер. Він орієнтувався насамперед на пушкінський досвід. У ранніх поемах звичайними були різкі контрасти, відсутність хронологічної послідовності, пропуски окремих елементів сюжету, таємничість, загадковість героїв, найчастіше даних поза соціальним або побутовим середовищем, експресивна мова, екзотична обстановка . Кавказ постійно привертав увагу романтиків не тільки як “екзотичне” місце дії, протипоставлена повсякденної й вульгарної дійсності, але і як втілення волі, вільності.
Центральне місце у романтичних поемах Лєрмонтова займає герой, що прямо протистоїть людям, суспільству, що порушує всі його закони – аж до вбивства рідних . Він і жертва суспільства, і месник йому, і провина його – провина трагічними, викликаними непереборними обставинами . Спроба героя знайти відродження через любов також звичайно закінчується трагічно.
Жанр поеми в Лєрмонтова еволюціонує. Так, у поемі “Ізмаїл – Бий” любовна інтрига з’єднується з темою національно-визвольної війни. Увага поета бути звернено, у першу чергу, не на реальні події, покладені в основу сюжету, а па морально-психологічні проблеми, пов’язані з образом головного героя. Він уже отруєний цивілізацією, що руйнує його простої, “природне” свідомість, позбавляє його безпосередності й зв’язку з рідним середовищем:
Але горі, горі якщо він, Зберігаючи людей суворих мненья, Розпустою, отрутою просвещенья У Європі задушливої заражений!
Однак патріархальний мир у зображенні Лєрмонтова так само суперечливий, як і мир цивілізації. Саме патріархальний мир породив Росламбека – лицеміра, деспота, убивцю. До проблеми співвідношення цивілізації й “патріархальної природності” Лєрмонтов повернеться в “Герої нашого часу”.
У ще більшого ступеня жанр “байронічної поеми” видозмінюється в “Боярині Орше” . Тут уже не один, а два герої. Сюжет побудований на зіткненні бідняка Арсенія, що проявляє в боротьбі за своє людське щастя риси індивідуалістичної свідомості, з боярином Оршей, батьком його улюбленої, що, при всій його жорстокості й похмурості, є до деякої степів носієм традиційних подань про честь. Велика увага приділена розкриттю психології цих героїв, рівних по силі характеру й глибині переживань. Поема, у якій широко використані фольклорні елементи, ставиться до переломного періоду у творчій еволюції Лєрмонтова.
Деякі вірші з “Боярина Орши” Лєрмонтов використав в “Пісні про купця Калашникова”, установлюючи тим самим зв’язок між цими добутками. Зв’язок проявляється й у тім, що два герої-антагоністи, щоправда, у дуже зміненому варіанті присутні й у новій поемі
Твір аналіз ранніх поем Лєрмонтова
каторжна ідея
Твір аналіз ранніх поем Лєрмонтова