Трагічний конфлікт принца Гамлета з дійсністю

Трагічний конфлікт принца Гамлета з дійсністю Мабуть, пройде ще немало часу, поки герої інших творів світової літератури зможуть якось відтіснити, послабити мою увагу до образу шекспірівського Гамлета. І скільки б я не перечитував трагедію, кожного разу буду співчувати йому, захоплюватися його розумом і вперто шукати відповідь на питання, у чому полягає трагедія його долі. Я впевнений, що кожний читач знайде в “Гамлеті” щось своє, близьке його серцю й розуму. Та на першому місці завжди буде головне – це етичні проблеми: боротьба добра і зла, призначення людини на землі, протистояння гуманізму та антилюдяності. Читаєш п’єсу – і весь час здається, що перед тобою своєрідні терези, на обидві чаші яких Шекспір упродовж всієї розповіді кладе чесноти на вади. Можливо, саме тому історія про Гамлета – це, на мою думку, зображення ланцюга конфліктів.

Тих самих конфліктів, що в сукупності становлять конфлікт принца Гамлета з дійсністю. Мені б хотілося окреслити три найбільш вагомі складові цього конфлікту. Головне – це неприйняття Гамлетом-гуманістом потворних вад королівського

двору. Для принца замок в Ельсинорі являє собою модель світового зла. Він це розуміє, і поступово його особистий конфлікт, пов’язаний із вбивством батька, перетворюється на конфлікт історичний.

Гамлет у розпачі, адже йому протистоїть не тільки Клавдій і навіть не зло Ельсинора, а й світове зло. Тому перед юнаком постає питання: “Бути чи не бути?” Мабуть, тільки вирішивши його, Гамлет знову здатний поважати себе як особистість: Чи бути, чи не бути – ось питання. Що благородніше? Коритись долі І біль від гострих стріл її терпіти, А чи, зіткнувшись в гериі з морем лиха, Покласти край йому?

Заснути, вмерти – І все. Саме звідси, гадаю, виникає друга складова конфлікту Гамлета з дійсністю: протест, прагнення до боротьби зі злом розбивається власним безсиллям. Міць оточуючого зла сильніше за чесність і порядність героя. Щоб подолати її, Гамлет повинен спочатку знищити в собі суто людські почуття: кохання , родинні стосунки , щирість , чесність , гуманність . Гамлет переступає через свою гуманність, але ми бачимо, що він нехтує нею не за власним бажанням. І ми розуміємо: в цьому – ще одна складова трагічного конфлікту данського принца.

Все життя виховуючи в собі високі почуття, він змушений тепер знищувати їх під натиском потворної дійсності й чинити злочин. Пізнання людиною зла – ось у чому полягає трагедія Гамлета, а несприйняття цього зла – джерело конфлікту героя з дійсністю. …Мудрим старшим другом увійшов Гамлет у моє життя, давши гідну відповідь на споконвічне питання про життєвий вибір. Століттями вчив Шекспір своїх читачів гідності, четі й премудростям самопізнання, розповівши трагічну історію про данського принца на тлі складних філософських і моральних проблем. І я переконаний, що нові покоління так само, як минуле й сьогоднішнє, будуть по-новому, вже з власних позицій, перечитувати трагедію, відкриваючи для себе існування зла в житті і визначаючи власне ставлення до нього.