Трагічні картини минулого українського народу в творі Л. Костенко “Маруся Чурай”

І. Роман “Маруся Чурай” – енциклопедія духовного життя України XVІІ століття. ІІ. Картини історичного минулого українського народу. 1. Відомості про козацький рух.

2. Дід Галерник – як символ невмирущості народу. 3. Героїчна єдність та згуртованість полтавчан. (Ліна Костенко показує, як голодне і холодне, обложене місто виявляє готовність боронити свою незалежність.

З усіх боків одрізана дорога, – Полтавонько, ти все-таки жива?!)

4. Змалювання Богдана Хмельницького. 5. Історичні персонажі роману. (Зображеним у романі історичним

героям Ліна Костенко дає оцінку. З великою повагою згадується у творі ім’я першого гетьмана Якова Остряниці, сказано про народне ставлення до нього неєрестрового козацтва. Мудрим і гуманним малює поетеса полтавського полковника Мартина Пушкаря, який упродовж десятка років обіймав посаду полковника.

Під час облоги Полтави він показаний тонким політиком і дипломатом. У романі Пушкар більше воїн, ніж дипломат, у чому відверто зізнається:

Воно, скажу вам, легше, як на мене, діла у битвах шаблею рішать.)

ІІІ. Значення роману “Маруся Чурай”.




Трагічні картини минулого українського народу в творі Л. Костенко “Маруся Чурай”


косинка в житах аналіз
Трагічні картини минулого українського народу в творі Л. Костенко “Маруся Чурай”