Трагедія жінки (за романом П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”)
Образ жінки, як відомо, є в центрі більшості творів української літератури, бо саме її становище найточніше характеризує суспільство. Письменники XIX століття розповіли про численні трагедії дівчат, жінок-матерів, принижених панами-кріпосниками, москаля ми-офіцерами, сільськими багатіями-куркулями.
Т. Шевченко і Марко Вовчок, І. Нечуй-Левицький і П. Грабовський створили образи страдниць, до ряду яких слід додати ще й персонажів роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Головний герой твору – Чіпка Вареник, селянин-бунтар,
У романі змальовано дві епохи: кріпаччину і пореформену дійсність. Обидві вони були ворожими для жінки. Кріпачки Мокрина й Уляна зазнали лиха від панів Польських. Оришці і Мотрі дісталося вже після скасування кріпацтва. Бідність, удовин талан, нещаслива доля дочки – це ознаки життя Оришки. Мотрина доля така ж безрадісна. Спочатку підступність чоловіка, який приховав свою справжню сім’ю та ім’я, потім принизливе становище покритки,
Історія Галі починалася більш вдало. Єдина дочка Максима та Явдохи, вона не знала нестатків, образ. Потім життя з коханим чоловіком. Чому ж і ця жінка нещаслива? А тому, що добробут, замішаний на неправді, ще й на злочинах, не може принести задоволення нормальній людині. Крім багатства, потрібні правда, справедливість, можливість любити й поважати себе і близьку людину. А цього в Галі, на жаль, не було. З відчаю і глибокого розчарування вона накладає на себе руки.
Можливо, більше пощастило Христі, дружині Грицька. Після сирітського дитинства знайшлася близька людина, утворилася сім’я, чий добробут досягався власною працею. Пощастило і з землею: не трапився “родич”, котрий би її відібрав, як у Чіпки з Мотрею. Але й Христинине життя не є безжурним, радісним. Жінка не бачить гармонії, не відчуває справедливості у світі. Тому й не покидають її роздуми про Чіпчину трагедію, тому й мучить Христю байдужість Грицька до чужого горя.
Нормальна сім’я, здорові діти, уважний, люблячий чоловік – ось умови жіночого щастя. Але сім’я – це ланка суспільства, отже, залежить від нього. Якщо ж суспільство несправедливе, то й ніякі родинні радощі не зроблять жінку по-справжньому щасливою. Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” переконує нас у цьому.
Трагедія жінки (за романом П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”)
значення творчості стефаника
Трагедія жінки (за романом П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”)