Торжество народної етики в “Наталці Полтавці” І. Котляревського
П’єса Івана Котляревського “Наталка Полтавка” є просвітительською. Ми бачимо, як автор співчуває простим людям, уболіває за них і по-особливому ними захоплюється, бо в своїх героях із народу він показує щиру людську вдачу, усі її невичерпні можливості.
Так автор наділяє своїх героїв найкращими рисами характеру, утілює в них тільки позитивне, тим самим доводячи, що український народ є розумним, дотепним, високоморальним.
Дійсно, “не багата і проста” дівчина Наталка виділяється своєю людяністю і порядністю, всіх шанує і
Така дівчина не може не зважати на материні сльози, коли та бідкається і докоряє Наталці за небажання виходити заміж. Вона погоджується вийти за першого ліпшого, хоча знає, що буде нещасливою з нелюбом. Саме цей вчинок показує готовність української дівчини на самопожертву
Невід’ємною частиною людського буття є праця. І Господь не обділив Наталку працьовитістю: уміє прясти, шити, рукодільниця, не стидиться ніякої роботи.
Кожна людина повинна бути скромною і мати самоповагу, не давати себе кривдити і не втрачати людську гідність. Тому для Наталки її “добре ім’я” є найбільшим багатством, за що “всі матері приміром ставлять її своїм дочкам”.
Ця дівчина вірна у коханні, незрадлива серцем: “Петре! Петре! Де ти тепер?… Вернися до мого серця! Нехай глянуть очі мої на тебе…”
Вона дотримується етики спілкування з людьми: добродію, пане возний, здорові були, Бог з вами; воля ваша…
Матір називає на Ви (на знак великої пошани): “Не плачте мамо! Я покорюсь вашій волі і для вас за первого жениха, вам угодного, піду замуж…”
Образом Наталки автор доводить, що народна етика торжествує, цим самим ставлячи простих людей на високий п’єдестал людяності, порядності, щирості.
Торжество народної етики в “Наталці Полтавці” І. Котляревського
айвенго скорочено
Торжество народної етики в “Наталці Полтавці” І. Котляревського