Ти знаєш, що ти людина (за романом Івана Багряного “Тигролови”) (ІI варіант)

Про Людину з великої літери читаємо ми у романі Івана Багряного “Тигролови”. Про людину, що живе за моральним кодексом своїх пращурів, про людину, для якої честь і благородність – не пусті слова, про людину, що любить життя і має до нього могутню волю, розуміє, що життя одне і прожити його слід не тільки так, щоб
Не було по соромно за нього перед нащадками, але й гідно, адже Людина заслуговує не простого животіння, а життя.
Саме так жив і думав Григорій Многогрішний – головний герой роману “Тигролови”, якому судилося народитися

лицарем духу, стати безстрашним, не прирученим “тигром” у світі насильства, все життя бігти над прірвою страждань і безвиході. Він – людина, яку не може вдовольнити маленьке, як шибка у вікні, щастя для себе. Він не може бути щасливим, коли знає, що тисячі людей поруч з ним страждають. Він прагнув щастя для свого “нещасного краю і породу”, і в цьому його гріх, за який має бути покараний, за який засуджений на страшну довільну смерть на каторзі.
Алє людина має або жити по-людськи, або вмерти, але теж по-людськи, а не бути живим трупом в одному з численних таборів, не вмерти від знущань, голоду, пошестей і журби,
не зазнати жорстокої смерті.
Головне для Григорія – у будь-яких обставинах залишатися людиною. Життя, гідне Людини, можливе тільки на свободі, тому герой без вагань стрибає на ходу зі скаженого поїзда назустріч щастю, а може й смерті, але смерті знову ж таки гідної, адже “ліпше вмирати, біжучи, ніж жити, гниючи!”
Блукаючи безмежними нетрями тайги, не маючи чим поживитися, Григорій настільки виснажився фізично, що не мав сили іти. І тільки бажання служити добру, бути потрібним людям повернуло його до життя, коли він почув крик про допомогу. Його душа не могла не відгукнутися на цей крик, бо він – Людина, він прийшов у цей світ, щоб творити добро. Так, рятуючи невідому людину, він не тільки рятується сам, але й знаходить щастя у коханні.
Григорій Многогрішний став легендою, гордим соколом для Гімнів ешелону смерті. Він був “дияволом” і страшним спогадом для свого мучителя – слідчого Медведина, бо під страшними іпртурами не зламався, не став просити, а тільки проклинав або мовчав. Він став щастям для Наталки. Але перш за все він був Людиною, Людиною з такою волею і жагою до життя, що їх неможливо зламати, Людиною, що, незважаючи на всі страждання, і..- підступила від своїх ідеалів, не відцуралася їх, Людиною, за рікою майбутнє.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5.00 из 5)


Ти знаєш, що ти людина (за романом Івана Багряного “Тигролови”) (ІI варіант)


сочинение на тему разная осень
Ти знаєш, що ти людина (за романом Івана Багряного “Тигролови”) (ІI варіант)