Тепло рідного дому

Незалежно від того, де ми живемо, чи в місті, чи в селі, ми завжди відчуваємо тепло рідної оселі. І Це тепло вимірюється не температурою повітря, а затишком і любов’ю, які панують у хаті чи міській квартирі. Комусь, у селі наприклад, приємно примчати додому заборсанйм у снігові, але з радісною усмішкою, бо зустрінуть його люблячі мама, тато чи бабуся або дідусь. Насварять, звичайно, але тут же приголублять і дадуть чашку гарячого чаю.

А в місті відбувається те ж саме. З тією різницею, що треба збиратися на якийсь поверх багатоповерхівки.

А все інше однакове: рідна домівка оберігається теплом родинних стосунків. Затишно там, де тебе чекають і люблять, де тобі завжди раді. Прикро думати, що десь є діти, у яких одна велика домівка на всіх – інтернат.

Та я переконана, що там працюють добрі досвідчені люди, і вони виховають цих дітей такими, що їм захочеться мати свою власну затишну домівку, до якої будуть із радістю повертатися вже їх діти.




Тепло рідного дому


марко вовчок другого дня
Тепло рідного дому