Тарас Шевченко – співець української природи

“Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гу­дуть…” Ці чудові рядки належать перу найславетнішого поета – Великого Кобзаря. Здається, музика цього вірша існувала завжди, і Тарас Григорович Шевченко лише втілив у слові цю українську ідилію.

Напевне, ще з молоком матері ми всотуємо красу рідної мови. І саме пейзажна лірика Великого Кобзаря може вважатися взірцем поетичного бачення української природи. Твори Тараса Григоровича Шевченка є справж­ньою енциклопедією наших краєвидів. У його віршах можна зустріти такі слова, як

“могила”, “байрак”, “степ”, “калина” і багато інших, які мають безпосереднє відно­шення до рідного пейзажу.

Власне, український народ одержав у особі Кобзаря не тільки геніального поета, але й непересічного художника. Згадаймо хоча б знамените полотно “Катерина”, де за постаттю зрадженої дівчини вгадується краєвид степової України. А те, як Шевченко змалював Дніпро у творі “Причинна”, досі дивує навіть знавців поезії.

Україна пишається своїми поетами й своєю природою, Тарас Григорович Шевченко – та людина, яка спромог­лася поєднати у своїй особистості всі чесноти справжнього українця. Тому не дивно, що цьому поетові належать найпрекрасніші ліричні рядки:

Неначе сонце засіяло, Неначе все на світі стало Моє.., лани, гаї, сади!..


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...


Тарас Шевченко – співець української природи
аналіз новела сини