Тайна мого імені

Мене звуть Людмила – мила людям. Це ім’я мені дали на честь бабусі, у якої була нелегка, але цікава доля. Моя матуся трохи вірить у містику, тому вважає,

Що все гарне, що було у житті бабусі, обов’язково перейде до мене.

Взагалі ім’я несе в собі інформацію про людину. Знаючи лише ім’я, можна уявити собі походження людини, її національність.

Моє ім’я, Людмила, звучить досить м’яко й ласкаво, викликає приємні почуття у оточуючих мене людей. Знаючи ставлення людей до мого імені, я намагаюся у відповідь не псувати доброго враження. Мимоволі моє ім’я не дозволяє мені погано поводитися по відношенню до інших, дисциплінує мою поведінку.

Ось і вся тайна мого імені.




Тайна мого імені
діалог про місто