Та забіліли сніги – cоціально-побутові пісні

Та забіліли сніги,
Забіліли білі,
Ще й дібровонька.
Ще й дібровонька…
Та заболіло тіло
Бурлацькеє біле,
Ще й головонька.
Ще й головонька…
Ніхто не заплаче
По білому тілу
По бурлацькому.
По бурлацькому…
Ні отець, ні мати,
Ні брат, ні сестриця,
Ні жона його.
Ні жона його…
А тільки заплаче
По білому тілу
Товариш його.
Товариш його…
“Прости ж мене, брате,
Вірний товаришу,
Може, я й умру.
Може, я й умру…
Зроби ж мені, брате,
Вірний товаришу,

/> З клен-древа труну.
З клен-древа труну…
Поховай мене, брате,
Вірний товаришу,
В вишневім саду.
В вишневім саду…
В вишневім садочку
На жовтім пісочку,
Під рябиною.
Під рябиною…
Рости, рости, древо,
Тонке, високеє,
Кучерявеє!
Кучерявеє…
Та розпусти гілля
З верха до кореня,
Лист додолоньку.
Лист додолоньку…
Укрий моє тіло
Бурлацькеє біле,
Ще й головоньку.
Ще й головоньку…
Та щоб моє тіло
Бурлацькеє біле,
Та й не чорніло.
Та й не чорніло…
Од ясного сонця,
Од буйного вітру
Та й не марніло!”.




Та забіліли сніги – cоціально-побутові пісні
мій улюблений міфологічний герой 6 клас