Строфа
Строфа – повторюване в даному вірші поєднання кількох віршованих рядків, зв’язаних між собою певною системою рим та інтонацією або за змістом, а також відділене від аналогічних сполук помітною паузою тощо.





Строфа
твір на тему моє улюблене свято
Related posts:
- Алкманова строфа Алкманова строфа – чотирирядкова строфа в античній версифікації з чергуванням дактилічного гекзаметра та дактилічного тетраметра. Походить від грецького поета Алкмана (VII ст. до н. е.). Зверталися до цієї віршової форми також Архілох, Горацій та ін.,...
- Ронсарова строфа Ронсарова строфа – шестирядкова строфа, названа за прізвищем французького поета XVI ст. П. де Ронсара, в якій рядки римуються за схемою: аабввб. Така форма застосована в поемі Г. Чупринки “Лицар-Сам”: Їде Лицар-Сам із бою, а...
- Спенсерова строфа Спенсерова строфа – різновид нони; строфа, створена англійським поетом XVI ст. Е. Спенсером у поемі “Королева фей”. Для неї властивий п’ятистопний ямб, але останній рядок – із шестистопним ямбом. Має римування за схемою: абаббвбвв. Застосовуються...
- Онєгінська строфа Онєгінська строфа – строфічна форма, винайдена 0. Пушкіним для написання роману у віршах “Євгеній Онєгін” з використанням таких джерел, як сонет та октава. О. с. – чотирнадцятирядкова зі схемою римування: абабввггдеедєє. У всіх чотиривіршах чергуються...
- Алкеєва строфа Алкеєва строфа – одна з античних строф, власне чотирирядкова строфа, що складається з різнометричних (логаедичних) стоп; серед них розрізняється “алкеїв одинадцятискладник”, що містить ямбічні рядки з анапестом у четвертій стопі, “алкеїв дев’ятискладник” ямбічного вигляду та...
- Чи існує “ланцюгова строфа”? У поезії зустрічається трирядкова строфа з обов’язковим римуванням аба бвб в, тобто перший рядок римується з третім, а другий – з першим і третім наступної строфи. Закінчується такий вірш окремим рядком, що римується з середнім...
- Яка строфа найкоротша, а яка найпоширеніша? Двовірш (дистих) – найкоротша строфа, що складається з двох рядків, об’єднаних парною римою. Наприклад: Мріють крилами з туману лебеді рожеві, А Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. А В. Симоненко Найпоширенішою є чотирирядкова строфа (катрен),...
- Сапфічна строфа Сапфічна строфа – одна з античних строф, різновид різностопної строфи, запровадженої давньогрецькою поетесою Сапфо (VI ст. до н. е.), пізніше вдосконаленої римським поетом Горацієм. Складається з трьох одинадцятискладників та, у четвертому рядку, з адонія. І....
- СТРОФІКА – СТРОФА Строфа (грецьк. strophe – поворот, зміна, коло) – фонічно викінчена віршова сполука, яка повторюється у поетичному творі, об’єднана здебільшого спільним римуванням, представлена інтонаційною та ритміко-синтаксичною цілісністю, відмежована від аналогічних сполук помітною паузою та іншими чинниками...
- ХУДОЖНЄ МОВЛЕННЯ, ВІРШОВАНА МОВА, РИМА, СТРОФА Художнє мовлення , що є практичним втіленням Художньої мови, має два основні різновиди: поезію (вірш) і прозу. Під Поезією(з грецької – творчість) розуміють ритмічно організоване мовлення, постале на основі конкретно-історичної версифікаційної системи. Термін Вірш(з латинської...
- “Онєгінська” строфа – “ЄВГЕНІЙ ОНЄГІН” – РОМАН У ВІРШАХ ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ § 3. “ЄВГЕНІЙ ОНЄГІН” – РОМАН У ВІРШАХ “Онєгінська” строфа Будівельний матеріал роману складається з 14 рядків 4-стопного ямбу з римуванням: Ab Ab CCdd EffE gg. (великі літері позначають жіночі рими,...
- Восьмивірш Восьмивірш – восьмирядкова строфа з добре розробленою розмаїтою системою римування, в окремих випадках (октава та сициліана) жорстко визначеною, включаючи і рідкісне кватернарне римування: Давно за синю хмару сонце впало, а З-над Києва пісок густий одплів,...
- Киса Киса (араб. – оповідання) – назва аналогічних до дастану фольклорних та літературних творів історико-героїчного або любовно-пригодницького змісту, що їх читали на майданах професійні читці – кисахани....
- Триптих Триптих (грецьк. triptychos – складений утроє) – композиція з трьох самостійних, проте пов’язаних спільним ідейним змістом та мотивом мистецьких творів, найбільш поширена в поезії: “Сльози-перли” Лесі Українки, “Триптих” О. Ольжича, “Кінотриптих” М. Вінграновського, “Триптих про...
- Синтагма Синтагма (грецьк. syntagma – разом побудоване) – назва первісної семантико-синтаксичної та ритмічно-мелодійної одиниці. С виникає під час мовлення і полягає у членуванні висловлення на окремі смислові єдності, які акцентно-увиразнюються посиленням останнього наголосу та паузою: Дзвінок...
- Ритурнель Ритурнель (фр. ritournelle, від італ. ritorno – повернення) – строфа провансальської, італійської та французької поезії; вірш на три або чотири строфи. Кожна строфа складається з короткого (часто з одного слова) рядка, котрий римується із третім...
- Яке значення рими у строфі? Строфа – це певна кількість віршових рядків, що становлять ритмічне й синтаксичне ціле, як правило, об’єднане римою. Для зручності рядки, що римуються, позначаються однаковими буквами, малими – чоловічі рими, великими – жіночі. У такому записі...
- СТАНСИ Станси (від італ. stanza – строфа) – невеличкий вірш з кількох чотирирядкових строф, кожна з яких висловлює закінчену думку. В західноєвропейській поезії кінця XVIII – початку XIX століття поняття “станси” часто ототожнювали з поняттям “строфа”....
- Константа Константа (лат. constans – постійний) – останній ритмічний наголос віршового рядка, характеризується не тільки звуком, а й інтонаційним підкресленням, що притягує до себе останній перед цезурою наголос піввірша. Як постійна величина серед змінних, К., коли...
- Специфіка драматургії як роду літератури (коротко) Не дивно, що драма як літературний рід тяжіє до зовні ефектної подачі змальовуваного, бо ж вона орієнтована на театр, виставу, сценічність, акторську гру. Її образність виявляється гіперболічною, помітною, театрально-яскравою. “Театр вимагає… перебільшених широких ліній як...
- Антистрофа Антистрофа (грецьк. antistrophe, від anti – проти і strophe – строфа) – в античній хоровій ліриці – парна строфа, що за своєю метричною структурою відповідала непарній; вони часто перемежовувалися або замикалися еподами – власне частиною...
- П’ятивірш П’ятивірш – п’ятирядкова строфа за схемою римування: абааб: Вона глуха, вона німа: а Гукай, кричи, співай до рана – б Усе дарма, усе дарма – а Не озоветься біла тьма… а І знов вертає Біла...
- Ізосинтаксизм Ізосинтаксизм (грецьк. isos – рівний та syntaxis – складання) – суміжне розташування віршових рядків, побудоване за принципом синтагматичного членування аналогічних синтаксичних одиниць поетичного мовлення, вживається у вигляді різних стилістичних прийомів (анафора, епіфора, ізоколон І т....
- Нерівноскладовий вірш Нерівноскладовий вірш – вільний речитативний (астрофічний) вірш народних голосінь, дум і поодиноких старовинних обрядових (колядок, весільних), історичних та баладних пісень. На відміну від рівноскладового із симетричним розміщенням частин (колін) у строфі пісенного вірша, Н. в....
- Семивірш, або септима Семивірш, або септима (лат. septima – сьома) – семирядкова строфа з різними схемами римування: аббавбв, абабавв, абабвбв, абабабатаін.: Людей, звичайно, більше, ніж народу… а Коли виспівуєш на цілий сход б Любов до людства… з сотого...
- Речитатив Речитатив (італ. recitative, від лат. recitare – читати вголос, виголошувати) – наспівна декламація, що характеризується емоційно забарвленою інтонацією, зміщенням, посиленням чи зниженням логічних та ритмічних наголосів, смисловим наповненням пауз, застосуванням стилістичних фігур тощо. Зміна тексту...
- Нона Нона (лат. nоnа – дев’ята) – рідкісна строфа з дев’яти рядків, що має вигляд октави з одним долученим рядком та наділена потрійною римою (третій, шостий, дев’ятий рядки): Я летів красивим чортом а На коні, як...
- Шестивірш Шестивірш – шестирядкова віршова строфа з добре розробленою розмаїтою схемою римування, вживана у формі секстини, зустрічається у вигляді тернарно римованого вірша (тернарне римування): Все дальше, дальше, дальше йдеш, а Землі ногою не торкаєш, б І,...
- Децима, Еспінела Децима (лат. decima – десята), або Еспінела (за прізвищем іспанського поета XVI cm. В. Еспінеля) – десятирядкова строфа зі сталою схемою римування: аббааггддг. Перший чотиривірш мав зав’язку ліричної колізії, останній – її розв’язку. Д. вживалася...
- Схема римування Схема римування – схема розташування рим у віршовій структурі, позначувана літерами української (або латинської) абетки. Поширені в силабо-тонічній системі такі різновиди С р.: суміжне, або парне (аа бб…), перехресне (абаб), кільцеве, або оповите (абба), тернарне...