СТРИБОГ (СТРИБАЙЛО, ПОСВИСТАЧ)
СТРИБОГ (СТРИБАЙЛО, ПОСВИСТАЧ) – бог вітрів. За поетичною уявою давніх українців – неврівноважений літун з бородою та батогом, яким він поганяє свої вітри. У широчезних шароварах, що служать йому за вітрила. Згідно з повір’ям, його подих – вітер. (За П. Трощиним).
(1 оценок, среднее: 5,00 из 5)
СТРИБОГ (СТРИБАЙЛО, ПОСВИСТАЧ)
твір про мій характер
Related posts:
- ТРИБОГ Бог Вітру (вихору, бурі), покровитель погоди, син Сварога (Сварожич). У Велесовій книзі читаємо: “Стрибог свистів у степах”; “А Стрибог вітри яритиме на землю”. Про те, що Вітри – Стрибожі онуки, знаємо також зі “Слова о...
- БІЛОБОГ (ДІД) БІЛОБОГ (ДІД) – головний бог добра. Один з найдавніших і найголовніших персонажів давньоукраїнської міфології. За повір’ям – творець землі, води, світла; батько Перуна; захисник людей від зла; господар Вирію та повелитель інших богів. Народні легенди...
- ХЛІБНИК ХЛІБНИК – домашнє божество, що оберігало зерно і борошно в засіках від псування та гризунів. Згідно з повір’ям, сприяло вдалому випіканню хліба. (За О. Афанасьєвим)...
- ПАСІЧНИК (БОРТНИК, БОРТНЯК) ПАСІЧНИК (БОРТНИК, БОРТНЯК) – давньоукраїнське божество, що, згідно з повір’ям, охороняло борті (первісні вулики – видовбані колоди, що їх навішували на дерева), а в пізніші часи – пасіку. За легендою, П. опікувався бортями чи вуликами...
- БІЛИЙ ЛЕБІДЬ БІЛИЙ ЛЕБІДЬ – птах-тотем. Згідно з повір’ям, в нього перевтілювався БІЛОБОГ. Волхви суворо, під загрозою смертної кари, забороняли полювання на Б. Л. (За П. Трощиним)....
- НАВІЯ НАВІЯ – міфічна потвора, що несла людям божевілля. Згідно з повір’ям, одна з тринадцяти доньок МАРИ. Зображувалася у вигляді потворної баби, що несамовито регоче, закотивши очі під лоба. (За П. Трощиним)....
- УР (ОР) УР (ОР) – найголовніший бог орачів, хліборобства, родючості за часів трипільської культури (IV – III тисячоліття до н. є.). Згідно з повір’ям – творець плуга; на честь У. орії – переселенці з Дніпра до Месопотамії...
- ЧОРНОБОГ ЧОРНОБОГ – бог зла, ворог Вирію, людей і світла. Заступник усіх злих сил, володар підземного мертвого царства. Згідно з повір’ям, перетворювався у ЧОРНОГО ЛЕБЕДЯ та постійно воював з БІЛОБОГОМ. (За П. Трощиним)....
- ТРОЯН ТРОЯН – бог місяця, ночі і будівництва. Згідно з повір’ям, навчив людей теслярству, різьбярській справі. Уночі володар трьох стихій – неба, землі і підземелля (тому зображувався триглав). (За П. Трощиним)....
- ЖИВА (ЦИЦА) ЖИВА (ЦИЦА) – богиня життя, жіночого щастя в давніх українців, їй поклонялися безплідні жінки. Сприяли добрим пологам. Згідно з повір’ям – принесла протоукраїнцям перше зерно жита. (За П. Трощиним)....
- ЖЕЛЯ ЖЕЛЯ – давня богиня печалі, скорботи, плачу. В руках у неї, згідно з повір’ям, – ПІЧ з жаром як символ смутку. Від імені Ж. утворилися слова ЖАЛЬ, ЖАЛОБА та інші. Згадується в “Слові о полку...
- ПЕК ПЕК – бог ПЕКЛА, а також війни, кривавих бійок, кровопролить та всілякої біди. Син ЧОРНОБОГА і МАРИ. Згідно з повір’ям – кровожерний, страхітливий, підступний, нещадний, але лякливий, надто боявся ЧУРА (звідси давне прислів’я: “Чур тобі,...
- ПОЛІСУН (ЛІСУН) ПОЛІСУН (ЛІСУН) – “вовчий бог”, божество, що, згідно з повір’ям, опікувало вовків, сприяло рівномірному розподілу хижаків на землі, підказувало, де знаходиться хвора тварина, яку вовкам слід з’їсти, тощо. Водночас П. – бог торгівлі у східних...
- ЦМОК (ЗМОК) ЦМОК (ЗМОК) – бог хатнього добробуту, родинного вогнища у давніх українців, згодом у білорусів. Зображувався у вигляді змії, що символізувала блискавку. Згідно з повір’ям, мав серед людей своїх улюбленців, до яких приходив у вигляді курки,...
- ГОРІХ ГОРІХ – дерево-тотем. За давньою легендою, Перун розлускував навесні два горішки: з одного текла річка (дощ), з другого виривався вогонь (блискавка); від лущення – грім. Згідно з повір’ям, горішок-двійник приносить щастя й багатство, його берегли,...
- ЗЮЗЯ ЗЮЗЯ – бог зими у давніх українців, згодом у білорусів. Зображувався у вигляді діда невеликого зросту, з білим волоссям та довгою сивою бородою. Ходить, згідно з повір’ям, босоніж, без шапки, в білому кожусі. У руці...
- ЧУРБАН (знак ЧУРА) ЧУРБАН (знак ЧУРА) – межовий стовп, кінець хазяйської землі, що її межі опікує, згідно з повір’ям, сам ЧУР. Священний стовп, якого не можна було пошкодити. Сприймався також як знак Симаргла, бо в Чурбані – як...
- РОЖАНИЦІ РОЖАНИЦІ – давньоукраїнські першобогині родючості, небесні “ГОСПОДИНІ СВІТУ” (мати й донька). Уявлялися напівжінками-напівлосицями. Згідно з повір’ям, жили на небі, ототожнювалися з найважливішими зоряними орієнтирами – Великою Ведмедицею (за давніх часів – Велика Лосиця) та Малою...
- БАГАН БАГАН – у давніх українців, зокрема у волинян, та в давніх білорусів божество, що дбає про домашню рогату худобу, охороняє її від хвороб, сприяє доброму приплодові. За непошанування його Б. в гніві своєму робить тварин...
- Про вітер – українська міфологія Молотив один господар. Як змолотив, розпочав віяти зерно і ані, дай Боже, звіяти; він собі стане на тім боці, і вітер також по тім боці дує; він стане на другім боці, і вітер по другім...
- ДОМОВИК (ДОМОВИЙ, ХАЗЯЇН, ДЕДО, ДІДУСЬ) ДОМОВИК (ДОМОВИЙ, ХАЗЯЇН, ДЕДО, ДІДУСЬ) – “хатнє” божество, що, за повір’ям, опікується життям усієї родини, яка мешкає купно, під одним дахом. За уявленнями давніх українців, мешкав, як правило, на горищі (на лежаку). Зображувався (уявлявся) обов’язково...
- МАРА (МАРЕНА) МАРА (МАРЕНА) – богиня зла, темної ночі, страшних сновидінь, привидів, хвороб (мору), смерті. За давньоукраїнською легендою, М. – донька Чорнобога – сіє на землі чвари, брехні, недуги, вночі ходить з головою під пахвою попід людськими...
- Вітер – твір-опис явища природи Вітер Потік повітря, спрямований переважно в горизонтальному напрямку – це вітер. Дане природне явище класифікується по швидкості, області поширення, силам, що викликають його, масштабам і рівню впливу на навколишнє середовище. Звідки дме вітер? Метеорологічна класифікація...
- РУСАЛКИ (МАВКИ, ЛОСКІТНИЦІ) РУСАЛКИ (МАВКИ, ЛОСКІТНИЦІ) – водяні божества. За народними уявленнями, Р. – жінки та діти, які померли неприродною смертю (серед них чимало самогубців). Живуть, згідно з повір’ям, здебільшого в річках, з весни виходять на берег, гойдаються...
- ДИВ ДИВ – божество страху й смерті. Зображалося у вигляді великої хижої птиці з потворним жіночим обличчям. Згідно з легендою, Д. завше “сидить на сухому дереві і свище по-зміїному, кричить по-звірячому, з ніздрів іскри сиплються, з...
- Наші предки, якими я їх уявляю Давніх русичів я уявляю міцними, кремезними, з орлиним поглядом. Ходили вони статечно, з гідністю тримаючи голову. Хода була некваплива, тиха, вони сторожко дослухалися до всіх довколишніх звуків: ворог міг з’явитися будь-якої миті. І взагалі, слід...
- ДЕНЬ ПРЕПОДОБНОГО ЛЬВА За народним повір’ям, якщо хвора людина побачить у ніч напередодні преподобного Льва (ніч на 4 березня), як зірка падає, то вона цього року ж і помре. За старих часів до хворого навіть приходили прощатися його...
- Аналіз “Віють вітри” Пісня Марусі Чурай “Віють вітри, віють буйні” передає почуття самотньої дівчини, яка страждає в розлуці з “милим чорнобривим”. Для неї це – “люте горе”, вона себе порівнює з билинкою в полі, що росте на піску,...
- ПЕРУН ПЕРУН – бог блискавки й грому. Один з найголовніших персонажів давньоукраїнської міфології, “бог над богами”. “Вони (анти) вважають, що один лише бог – повелитель грому й блискавки – є володарем над усім, і йому приносять...
- Символічний зміст назви повісті О. Гріна “Пурпурові вітрила” “Коли фарби життя блякнуть, я беру Гріна. Відкриваю його на будь-якій сторінці, так навесні протирають скло в будинку. Усе стає світлим, яскравим, усе знову таємниче хвилює, як у дитинстві. Грін – один з небагатьох, кого...