Стилет чи стилос? – не збагнув. – ЄВГЕН МАЛАНЮК Скорочено
Стилет чи стилос? – не збагнув.
Двояко Вагаються трагічні терези.
Не кинувши у глиб надійний якор,
Пливу й пливу повз береги краси.
Там дивний ліс зітхає ароматом
І весь дзвенить од гімнів п’яних птиць,
Співа трава, ніким ще не зім’ята,
І вабить сном солодких таємниць,
Там зачарують гіпнотичні кобри
Під пестощі золототілих дів…
А тут – жаха набряклий вітром обрій:
Привабить, зрадить, і віддасть воді.
Та тільки тут веселий галас бою –
Розгоном бур і божевіллям хвиль.
Безмежжя! Зачарований
Пливу в тебе! В твій п’яний синій хміль!
Коментар
Стилет – це ніж, зброя. Стилос – паличка для писання у давнину, перо. Ліричний герой поезії, а з ним і сам автор, вагається, чому надати перевагу – боротьбі, дії, силі чи прекрасному, поезії. Вибір цей інколи буває трагічним. Найчастіше в житті людини, та й у природі відбувається протиборство, суперечка або переплетення цих сил (там “пестощі” – тут “жаха набряклий вітром обрій”). І все ж герой зачарований “веселим галасом бою”, “безмежжям” та готовий поринути у вир бурхливого життя.
Стилет чи стилос? – не збагнув. – ЄВГЕН МАЛАНЮК Скорочено
художня деталь климко
Стилет чи стилос? – не збагнув. – ЄВГЕН МАЛАНЮК Скорочено