Ставлення до природи у “Мисливських усмішках”

Усе своє життя Остап Вишня був з народом і йому віддав свою працю. Його твори вміщують душевну щирість і любов, а також безкомпромісність до всього нечесного, негідного. Сміх письменника викривальний і повчальний.

Любив і тонко відчував Остав Вишня природу рідного краю. Тому в його “Мисливських усмішках” гуморески є одночасно і ліричними творами, що оспівують красу природи. У центрі усмішок -веселі, дотепні люди, які оповідають мисливські побрехеньки.

Вони, як і сам Остап Вишня, кохаються в пташинці й звіряткові, деревці й квіточці.

Натхненно

описує автор маленьку пташку в усмішці “Перепілка”: “Чудесна пташка. Сіренька, з чорненькими на пір’ячку крапочками. Мініатюрна курочка.

Вилупить свої жовтенькі, пухнасті перепелятка, отакусінькі, водить їх за собою й квокче”. Гнівно звучать слова гумориста, викриваючи руйначів природи, яких навіть людьми назвати не можна: “Браконьєр – це, власне кажучи, людина тільки зверху…”

В основі всіх “Мисливських усмішок” Остапа Вишні лежить глибока любов до всього живого, до рідної природи, до людей, які її охороняють.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)


Ставлення до природи у “Мисливських усмішках”


план тарас шевченко
Ставлення до природи у “Мисливських усмішках”