Сонет 267 – З “КНИГИ ПІСЕНЬ” – ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА

Де погляд ніжний, де чарівний вид;

Де постать горда, де струнка постава,

Де мова та бентежна й величава,

Що завдає негідникові встид?

Де сміх, що жалить того, хто набрид?

Де та душа, що, мов зоря яскрава,

Висока й гідна владарського права,

Небесний нам осяяла блакить?

Я вами дихаю, для вас палаю,

Я народивсь для вашого єства,

Без вас мені нема й не треба раю;

Як радість відійшла моя жива,

В словах надію я плекав безкраю,

Та вітер порозвіював слова.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)

Сонет 267 – З “КНИГИ ПІСЕНЬ” – ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА


твір опис моя оселя
Сонет 267 – З “КНИГИ ПІСЕНЬ” – ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА