Славний син славної Слобожанщини – Г. Квітка-Основ’яненко

Чи можна уявити наш Харків без його “геніїв міста” – тих, чия присутність і сьогодні відчутна? Це – Сковорода і Каразін, Гулак-Артемовський і Квітка-Основ’яненко, Алчевські та Бекетови, Васильківський, Кульчицький, Курбас, Чичибабін… їх аурою осяяне життя міста, яке вони любили й уславили своєю мистецькою діяльністю.

Любов’ю, повагою та вдячною пам’ятно зігріте ім’я Грігорія Квітки- Основ’яненка на Слобожанщині. Нащадок славетного і давнього роду Квіток, родоначальником якого був сотник, згодом полковник Семен

Опанасович Квітка, відомий український письменник став своєрідним Олімпом цього роду.

Він увійшов у історію літератури як засновник художньої прози в новій українській літературі, комедіограф і театральний діяч, автор безсмертних “Шельменка-денщика”, “Сватання на Гончарівні” та інших “харківських” творів. Його перу належать історичні нариси про Харків та Слобожанщину; картини тогочасного Харкова ми знаходимо і в художніх творах . Взагалі, який би твір митця ми не читали, скрізь бачимо опис рідної Слобожанщини XVIII століття, знайомимося з буттям її мешканців.

Сьогодні, коли Харків наближається

до свого 350-річчя, цей художній матеріал має надзвичайну вагу. Особисто мені дуже сподобались і запам’яталися його “Малороссийские повести, рассказываемые Грицьком Основьяненком”, із сторінок яких переді мною постало минуле рідного мого краю.

З ініціативи Г. Квітки у Харкові 1812 року постав театр, і він став його першим директором, а 1841 року надрукував цікаву “Історію театру в Харкові”. Крім того, завзятий театрал, Григорій Федорович влаштовував домашні спектаклі, в яких і сам брав участь. Він також був непоганим композитором, чудово грав на флейті.

В історію української журналістики Г. Квітка-Основ’яненко вписав свою гідну сторінку, ставши одним з її піонерів. Перші українські журнали “Харківський Демокрит” та “Український вісник” виходять у світ за активної участі нашого видатного земляка. Саме в “Українському вісникові” Квітка як прозаїк розпочав літературну діяльність сатиричними “Письмами к издателю”, підписаними ім’ям Фалалея Повинухина.

Бувши старанним членом і головою Благодійного товариства, він стає ініціатором заснування в місті у 1812 році Інституту шляхетних дівчат. За його сприяння у Харкові було відкрито публічну бібліотеку при університеті , Кадетського корпусу.

Його громадська діяльність для блага Слобожанщини була дуже бурхливою, бо все своє життя він мав на меті покращання умов буття земляків, процвітання рідного краю. Про це свідчить його робота на посаді предводителя дворянства, судді, а пізніше голови Харківської палати головного суду, члена громадських товариств.

Вдячні харків’яни з глибокою повагою шанують пам’ять про свого видатного земляка. Його ім’я носять парк культури та відпочинку, вулиця в центрі міста, одна з середніх шкіл. У Харківському театрі імені Т. Г. Шевченка є громадський музей письменника.

На вулиці Квітки-Основ’яненка встановлено пам’ятну дошку до 200-річчя з дня його народження. Григорій Федорович залишив по собі значний слід в історії нашого міста, закладаючи й розвиваючи його основи.

Його справу продовжують сьогоднішні харків’яни і продовжуватимуть наступні покоління, чиї серця сповнені гарячою та щирою любов’ю до батьківської землі.




Славний син славної Слобожанщини – Г. Квітка-Основ’яненко
твір на тему трагедія жінки метері