Скорочено – РІЧНИЙ ПІСОК СЛІДОК НОГИ ТВОЄЇ… – ЄВГЕН ПЛУЖНИК

Related posts:

1. Річний пісок слідок ноги твоєї – ЄВГЕН ПЛУЖНИК Скорочено Річний пісок слідок ноги твоєї І досі ще – для мене! – не заніс. Тремтить ріка, і хилиться до неї На тому березі ріденький ліс… Не заблукають з хуторів лелеки, – Хіба що вітер хмари...
2. Ніч… а човен – як срібний птах!.. скорочено – Євген Плужник Ніч… а човен – як срібний птах!.. (Що слова, коли серце повне!) …Не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне! І над нами, й під нами горять світи… І внизу, і вгорі...
3. Ніч… а човен – як срібний птах! – ЄВГЕН ПЛУЖНИК скорочено ЄВГЕН ПЛУЖНИК Ніч… а човен – як срібний птах!.. (Що слова, коли серце повне!) …Не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне! І над нами, й під нами горять світи…І внизу, і...
4. Ніч… а човен – як срібний птах!.. Плужник Ніч… а човен – як срібний птах!.. …Не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне! І над нами, й під нами горять світи…І внизу, і вгорі глибини… О, який же прекрасний ти,...
5. Скорочено – ВЧИСЬ У ПРИРОДИ ТВОРЧОГО СПОКОЮ – ЄВГЕН ПЛУЖНИК Вчись у природи творчого спокою В дні вересневі. Мудро на землі, Як від озер, порослих осокою, Кудись на південь линуть журавлі. Вір і наслідуй. Учневі негоже Не шанувати визнаних взірців, Бо хто ж твоїй науці...
6. Вчись у природи творчого спокою скорочено – Євген Плужник Поезія “Вчись у природи творчого спокою” побудована за допомогою дієслів у формі наказового способу. У такий спосіб підкреслено життєвий досвід ліричного героя. Вчись у природи творчого спокою В дні вересневі. Мудро на землі, Як від...
7. Вчись у природи творчого спокою – ЄВГЕН ПЛУЖНИК Скорочено Вчись у природи творчого спокою В дні вересневі. Мудро на землі. Як від озер, порослих осокою. Кудись на південь линуть журавлі. Вір і наслідуй. Учневі негоже Не шанувати визнаних взірців, Бо хто ж твоїй науці...
8. “Мовчки зросте десь новий Тарас” (Євген Плужник) – Євген Плужник (1898-1936) Підручник Українська література 11 клас Українська література 1920-1930 років Євген Плужник (1898-1936) О часе велетнів! Прости утому Мені, найменшому з твоїх синів! Іневідомому в світах нікому Мені день радісний яснів… (Євген Плужник) Євгена Плужника сучасники...
9. “Як страшно! Людське серце до краю обідніло” (Павло Тичина) – Євген Плужник (1898-1936) Підручник Українська література 11 клас Українська література 1920-1930 років Євген Плужник (1898-1936) “Як страшно! Людське серце до краю обідніло” (Павло Тичина) Лірика Плужника відбивала настрої доби, змальовуючи трагізм буття людини в жорстокому світі катастроф, революцій...
10. Скорочено – ДЛЯ ВАС, ІСТОРИКИ МАЙБУТНІ… – ЄВГЕН ПЛУЖНИК Для вас, історики майбутні, Наш біль – рядки холодних слів! О, золоті далекі будні Серед родючих вільних нив! Забудь про вистраждані свята, Що в них росила землю кров! Мовчи, мовчи, душе підтята, – – Агов!...
11. Для вас, історики майбутні – ЄВГЕН ПЛУЖНИК Скорочено Для вас, історики майбутні, Наш біль – рядки холодних слів! О, золоті далекі будні Серед родючих вільних нив! Забудь про ті натхненні свята. Що в них росила землю кров! Мовчи, мовчи, душе підтята, – Агов!...
12. Для вас, історики майбутні скорочено – Євген Плужник Для вас, історики майбутні, Наш біль – рядки холодних слів! О, золоті далекі будні Серед родючих вільних нив! Складне історичне минуле України змальовується за допомогою виразних метафор: Забудь про вистраждані свята, Що в них росила...
13. Скорочено – НІЧ… А ЧОВЕН – ЯК СРІБНИЙ ПТАХ!.. – ЄВГЕН ПЛУЖНИК Ніч… а човен – як срібний птах!.. (Що слова, коли серце повне!) …Не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне! І над нами, й під нами горять світи… І внизу, і вгорі...
14. Євген Плужник: власний погляд на навколишній світ Бачив життя до останнього дна сотнями ран! Євген Плужник Серед тих, кому судилося “Розстріляне Безсмертя”, постає талановитий поет Євген Плужник. Доля подарувала йому всього 38 років (1898-1936). Тяжко хворий на сухоти, він був заарештований і...
15. ПЛУЖНИК ЄВГЕН Псевдонім – Кантемирянин. Плужник Євген Павлович народився 26 грудня 1898 р. у слободі: Кантемирівці Воронезької губернії в родині дрібного купця: Закінчивши гімназію в м. Боброві, у 1918-1920 pp. жив на Полтавщині, працював учителем, вів театральний...
16. Лісова казка (для дорослих) скорочено – Євген Дудар У лісовому господарстві отримали колоду, на якій були висічені якісь знаки і на шнурочку висіла сургучева печатка. Начальник лісгоспу Ведмідь радісно заревів, що нарешті надійиїла вказівка з тресту. Коли прочитали, зясувалося, що просять вислати сто...
17. Скорочено – ПІД ЧУЖИМ НЕБОМ – ЄВГЕН МАЛАНЮК Твір він присвятив дружині і сину. Не треба ні паризьких бруків, Ні Праги вулиць прастарих: Все сняться матернії руки, Стара солома рідних стріх. Все сниться гук весни і вітер. Веселий вітер світлих літ. А тут...
18. Під чужим небом скорочено – Євген Маланюк 1 Чужі: й земля, і небо тут, і люди, І місяця золотосрібний ріг. Життя давно, як божевільне, блудить По манівцях заплутаних доріг. Десь кревний край кона в останній муці, Дикун над ним заносить ятаган, А...
19. Лісова казка (для дорослих) – Євген Дудар Скорочено Одного сонячного ранку в лісовому господарстві отримали колоду. На ній були висічені якісь знаки і на шнурочку висіла сургучева печатка. Начальник лісгоспу Ведмідь радісно заревів, що нарешті надійшла вказівка з тресту. Прочитали. Просять вислати сто...
20. Під чужим небом – ЄВГЕН МАЛАНЮК Скорочено 1 Не треба ні паризьких бруків, Ні Праги вулиць прастарих: Все сняться матернії руки, Стара солома рідних стріх. Все сниться гук весни і вітер. Веселий вітер світлих літ. А тут – молюсь, убогий митар, Шукаю...
21. Скорочено – ЛІСОВА КАЗКА – ЄВГЕН ДУДАР Для дорослих Одного сонячного ранку в лісовому господарстві отримали чергову колоду. Колода була незвичайна. На корі висічено якісь знаки. Збоку на шнурочку теліпалася сургучева печатка. Начальник лісгоспу Ведмідь радісно заревів: О, нарешті надійшла вказівка з...
22. Скорочено – САМА СОБОЮ РІЧКА ЦЯ ТЕЧЕ… – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ Сама собою річка ця тече, Маленька річечка, вузенька, як долоня. Ця річечка – Дніпра тихенька синя доня, Маленька донечка без імені іще. Вона тече в городі в нас під кленом, І наша хата пахне їй...
23. Скорочено – ЛОСЬ – ЄВГЕН ГУЦАЛО Він прокинувся й нащулив вуха: у вогкому струмені вітру долиннії сухий, різкуватий звук. Звук летів знизу, від річки. Лось звівся, тепер його постать чітко вималювалася в удосвітніх сутінках. Це був великий звір з широкими грудьми,...
24. Скорочено – ОЛЕНЬ АВГУСТ – ЄВГЕН ГУЦАЛО Женя повертався зі школи. Він був веселий, розмахував старим портфелем, озирався на всі сторони, кричав про те, що чоловіки рубають лід на тротуарі, в струмках купаються горобці, про дівчат, що йдуть назустріч. І раптом він...
25. Скорочено – СІМ’Я ДИКОЇ КАЧКИ – ЄВГЕН ГУЦАЛО Добре дихалося зранку в старому дубовому лісі. Повітря пахло зволоженим листям, воно голубіло між стовбурами, і далина над верхівками дерев була кришталево чиста, кришталево дзвінка. Юрко йшов по стежині, що пролягала між заростями кінського щавлю,...
26. Сім’я дикої качки скорочено – Гуцало Євген Добре дихалося зранку в старому дубовому лісі. Юрко йшов по стежині, що пролягала між заростями кінського щавлю на рибалку. Йому хотілося не йти, а бігти, не мовчати, а співати. Він не втримався, щоб не крикнути....
27. Сім’я дикої качки – ЄВГЕН ГУЦАЛО скорочено ЄВГЕН ГУЦАЛО Сім’я дикої качки Добре дихалося зранку в старому дубовому лісі. Юрко йшов по стежині, що пролягала між заростями кінського щавлю на рибалку. Йому хотілося не йти, а бігти, не мовчати, а співати. Він...
28. ХТО ТИ? – ЄВГЕН ГУЦАЛО Скорочено Колишній матрос у смугастому тільнику, штанях – кльош та безкозирці зіскочив з підніжки автобуса. За ним зійшла дівчина. Вона була вогнисто – руда. Коси здіймалися полум’ям, біле лице вродливе, а очі – глибокі й блакитні....
29. Лось – ЄВГЕН ГУЦАЛО Скорочено Лось прокинувся и прислухався до звуків, що долинали з річки, с був великий звір із широкими грудьми, а його роги нагадували осінній низькорослий кущ, з якого обнесло листя. Старий самець звик до заповідника, до людей,...
30. Скорочено – СРІБЛИТЬСЯ ДОЩ В ТОНЕНЬКОМУ ТУМАНІ… – ДМИТРО ПАВЛИЧКО Сріблиться дощ в тоненькому тумані, Як ниточка в прозорім полотні. А сонце по його блискучій грані Тече і душу сповнює мені. Зустрінь мене. Я повен пожадання Блакитної, мов сон, далечини. Моїх очей неголосне страждання Ти...