Скорочено – ПІСЕНЬКА ПРО КОСМІЧНОГО ГОСТЯ – ЛІНА КОСТЕНКО

Достигають яблука ранети.

Рання осінь листя золотить.

Гарний хлопець з іншої планети,

Може, завтра в гості залетить.

Діло звичне – міжпланетні мандри.

Усміхнеться, зніме свій шолом.

Скаже: – Там, в сузір’ї Саламандри,

Твій коханий бив тобі чолом.

Я спитаю: – Є у вас поети?

Як по-марсіанськи – макогін?

Знаєш, там туманність Андромеди,

Хай не йде так часто на обгін.

Він посидить, трохи відпочине,

Цей мій дивний, нетутешній гість.

Планетарно синіми очима

Про безмежний космос розповість.

Прийдуть люди з ним погомоніти,

Хлібом-сіллю я їх пригощу.

Передам йому для Береніки

Білі айстри в крапельках дощу.

Перевірю техніку в ракеті,

Розкажу, як звуться журавлі.

Хай посіє в себе на планеті

Жменьку слів із нашої землі.

Апарат космічний загуркоче,

Пропливе смарагдовий кортеж…

– Добре, я коли-небудь заскочу.

Ти в якій галактиці живеш?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)


Скорочено – ПІСЕНЬКА ПРО КОСМІЧНОГО ГОСТЯ – ЛІНА КОСТЕНКО


история моей фамилии
Скорочено – ПІСЕНЬКА ПРО КОСМІЧНОГО ГОСТЯ – ЛІНА КОСТЕНКО