Скорочено – МАЛИЙ ВІЗ – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ

У червні зоряне небо так відбивалося в озері, що саме те озеро здавалося небом: варто пірнути – й полетиш. І Дмитрик полетів, намацав ногою дно неба, розплющив очі. Вхопився рукою за дишель Малого Воза і витягнув його з озера. Прогуркотів небом Великий Віз і заїхав за хмари. А Малий Віз повіз Дмитрика додому.

А вдома він засунув Віз під ліжко, та й ліг спати. Аж раптом закрутилися Возові колеса, і Дмитрик разом з ліжком поїхав у невідоме.

На Кам’яній горі, біля куреня, сиділи козаки, варили куліш, підкидали хмиз у ватру. Подивилися: на возі

– ліжко, а на ліжку хтось спросоння щось лепече. “Ні, – кажуть, – таких, як ти, ми не чекаємо. Лежнів серед нас немає, обійдемося і без тебе… Кінних, піших приймаємо у свій кіш, а ти котися зі своєю “канапою”. Там за лісом пани-ляхи п’ють каву, може, тобі до ліжка її подадуть”.

Дмитрик розгубився. Йому так хочеться знайти спільну мову з козаками. Почав злазити з ліжка. Воно перехилилось, Дмитрик упав на землю. А Віз, почувши волю, відкотився набік.

Козаки засміялись, кажуть, доведеться тепер Дмитрикові самому ліжко додому нести.

Дмитрик наївся, перечекав, поки козаки викотили казан, і сказав,

що має справу до Івана Сірка. Мовляв, посперечалися з товаришем. Дмитрик казав, що за часів отамана Сірка були в козаків підводні човни, а товариш йому не вірив.

Повели тоді козаки хлопчика до ріки. При березі бився об хвилі човен. Він був подібний до великої жовтої черепашки. Дмитрик захотів витягнути його на берег – не стало сили, тільки хвиля в очі бризнула. Хотів залізти всередину, та козаки не пускають. Кажуть треба вже у ліжко лягати. Бо скоро вистрелить козацька ракета і його будитимуть. Хлопчик здивувався. Виявляється, у козаків були ще й ракети!

Через кілька днів Дмитрик прийшов до міста. Підгайці – маленьке містечко, за годину можна обійти його вздовж і впоперек. Дмитрик по боках не розглядався, зайшов одразу в книгарню і спитав книжку про Івана Сірка. Але такої ще не було. Доведеться Дмитрику почекати. Або самому сісти на Малого Воза і самому вирушити до Львова.

Обійде Дмитрик усі дев’ятиповерхові будинки – отамана Сірка знайде! Отаман сягне рукою по Великий Віз, і поїдуть вони… Куди? Про це в книжці не буде писатися. Книжка про козаків, а Іван Сірко ще не знає – Дмитрик справжній козак чи такий собі звичайнісінький шукач пригод.

Сучасну українську дитячу літературу не можна уявити без О. Сенатович. Вона створила багато дитячих книжок, які знайомлять юних читачів із нашою історією, із подіями та особистостями минулих часів, а також із навколишнім світом в усьому його різноманітті.

Казка ” Малий Віз ” із легким гумором розповідає про допитливого хлопчика Дмитрика, який цікавиться історією свого народу, захоплюється мужністю та винахідливістю запорозьких козаків та їхнього отамана Івана Сірка й хоче скоріше дізнатися про подробиці життя людей за тих часів.




Скорочено – МАЛИЙ ВІЗ – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ
твір касандра скорочено