Скорочено – БАЛАДА ПРО СОНЯШНИК – ІВАН ДРАЧ

Були руки і ноги в соняшника,

Було тіло – шорстке і зелене.

Він бігав наввипередки з вітром,

Він вилазив на грушу і рвав у пазуху гнилиці.

І купався коло млина, і лежав у піску,

І стріляв горобців з рогатки.

Він стрибав на одній нозі,

Щоб вилити з вуха воду,

І раптом побачив сонце,

Красиве, засмагле сонце

В золотих переливах кучерів,

В червоній сорочці навипуск,

Що їхало на велосипеді,

Обминаючи хмари у небі…

І застиг він на роки і на століття

В золотому німому захопленні:

– Дайте покататися, дядьку!

А ні, то візьміть хоч на раму.

Дядьку, хіба вам жалко?!

Поезіє, сонце моє оранжеве!

Щомиті якийсь хлопчисько

Відкриває тебе для себе,

Щоб стати навіки соняшником.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)

Скорочено – БАЛАДА ПРО СОНЯШНИК – ІВАН ДРАЧ


твір чума-філософська притча письменника-мораліста
Скорочено – БАЛАДА ПРО СОНЯШНИК – ІВАН ДРАЧ