Шванк
Шванк (нім. Schwank – жарт) – жанр німецької середньовічної літератури, переважно сатиричне оповідання, подеколи у віршованому вигляді (XII-XVI ст.). Близький за мотивами до фабльо та прозової новели доби Відродження, ПІ. обмежувався епатуванням побуту клерикалів та лицарства, часто схилявся до відвертого цинізму. Найпомітнішим явищем цього жанру вважається збірка веселих, грубуватих Ш. мандрівного поета Штрікера під назвою “Піп Аміс”.





Шванк
описание дома на английском с переводом
Related posts:
- ФАСТНАХТШПІЛЬ Фастнахтшпіль Від fastnacht – масниця, spiel – гра, буквально “масницька гра”) – жанр німецького народного комічного театру. Основою фаст-нахтшпілів були народні звичаї та весняні обряди (вигнання зими, злих духів, торжество родючості). Напередодні Великого Посту влаштовувалися...
- Ксенії Ксенії (грецьк. хеnіа – гостинність) – в античній поезії – лаконічні дотепні вірші з похвалою на чиюсь адресу. Найпопулярнішим автором К. вважається римський поет Марціал. Зверталися до цього жанру Й.-В. Гете, Ф. Шіллер. У сучасній...
- Утопія Утопія (від грецьк. u – ні і topos – місце) – твір, в якому йдеться про вигадку, нездійсненну мрію. Назва походить від твору англійського мислителя Т. Мора “Золота книга, наскільки корисна, настільки і забавна, про...
- Байка Байка – коротке алегоричне оповідання, переважно віршоване, з певною моральною настановою. Різновид ліро-епічного жанру. Героями байок виступають зазвичай звірі, птахи, рослини, за діями і вчинками яких вгадуються людські вади. Байка складається з оповідної частини та...
- МІРАКЛЬ Міракль (франц. miracle, від лат. miraculum – диво) – жанр середньовічної віршованої драми, заснованої на житті, діяннях і чудесах святих або Богородиці. Виник міракль на зламі XII-XIII століть у Франції. Першою відомою драмою цього жанру...
- ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО – ЛІТЕРАТУРА XX ст 11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО (1935 – 1963) Народився в с. Біївцях, що на Полтавщині, у селянській родині, помер у м. Києві. Письменник, належить до шістдесятників. Найвідоміші твори: збірка поезій “Тиша і грім”,...
- СОТІ Соті (франц. sotie, від sot – дурний) – жанр невеличкої віршованої комічної п’єси, що існував у XV-XVI століттях у Франції. В соті зображалися різного роду пустування та блазнювання. На відміну від фарсу, де виступали побутові...
- Ваганти Ваганти (лат. vagantes – мандрівники) – мандрівні ченці, школярі, студенти Західної Європи ХІІ-ХШ ст. – автори вільнодумної, почасти баламутної, життєлюбної, далекої від аскетичних ідеалів ортодоксальної церкви, подеколи гостро сатиричної лірики. Тісно пов’язані з традиціями вченої...
- Есе Есе (фр. essai – спроба, нарис, начерк) – невеликий за обсягом прозовий твір, що має довільну композицію і висловлює індивідуальні думки та враження з конкретного приводу чи питання і не претендує на вичерпне і визначальне...
- Травестія Травестія (італ. travestire – перевдягати) – різновид жартівливої, бурлескної (див.: ) поезії, коли твір із серйозним чи героїчним змістом та відповідною формою переробляється, “перелицьовується” у твір комічного характеру з використанням панібратських, жаргонних зворотів. Першим явищем...
- Воскресла Україна “Воскресла Україна” – збірка художніх творів, видана 1907 заходом товариства “Просвіта” у Львові. Назву дано за однойменним віршем О. Маковея, яким відкривається видання. У збірку увійшло оповідання з народного життя Б. Лепкого “За що?”, етнографічно-побутова...
- ЗАГОРОВСЬКИЙ ВАСИЛЬ ЗАГОРОВСЬКИЙ ВАСИЛЬ (р нар. невід. – 1580) – давньоукраїнський письменник. Був королівським шляхтичем і збирачем податків на Волині, пізніше – брацлавським каштеляном. Брав участь у боротьбі проти татар, 1576 р. потрапив до них у полон...
- Імажизм Імажизм (фр. image – образ) – модерністська течія у світовій літературі, наріжним каменем якої є поняття образу як самодостатньої одиниці поетики художнього твору. Зародилася в англо-американських мистецьких колах на початку XX ст. Теоретиком вважається Т.-Е....
- Визначте сутність конфлікту між ідеалом і дійсністю у романі Сервантеса “Дон Кіхот” Герой роману “Дон Кіхот” живе заради ідеалів. Це лицарські ідеали благородства, честі, мужності, про які він прочитав у книжках. Дон Кіхот стає мандрівним лицарем та на своєму шляху прагне захищати слабих та поневолених, битися з...
- Епіграф, або Мотто Епіграф, або Мотто (грецьк. epigraphe – заголовок, напис) – напис, що розташовується автором перед текстом твору або його частиною; як правило, Е. – це цитата з відомого тексту, вислів з афористичним змістом, приказка тощо. У...
- НІЧНИЦІ (КРИКСИ) Злі демонічні істоти, яким народна уява приписує здатність відбирати в людини, особливо в маленьких дітей, сон. Тому часто діточки й плачуть уночі, не маючи змоги солодко заснути. Як втілення душ померлих дівчат вони з’являються до...
- Ономастик Ономастик (грецък. onomasticos – майстерність давати імена) – вірші, написані до дня народження. До цього прикладного жанру належить жартівлива “Ода індику” В. Самійленка, присвячена його товаришеві В. Ігнатовичу і виголошена на святкуванні його дня народження....
- Утопічні імпульси Дон Кіхот 15. Утопічні імпульси Дон Кіхот. Серце Дон Кіхота була зорієнтоване на чисті почуття, на благородні пориви. Жодного разу він не переслідував корисні цілі. Його беззавітна любов, його прагнення пригод в ім’я справедливості і лицарської гідності...
- Марш Марш (фр. marche – хода ) – музичний твір з енергійним, чітким ритмом. М. бувають урочисті, військові, траурні тощо. До цього жанру зверталися й українські поети, приміром, М. Вороний – автор тексту маршової пісні “За...
- ЕПІТАЛАМА Епіталама (від грец. έπιθαλάμιοζ – весільний), або гіменей (бог шлюбу в давній Греції; викриками: “Гімен, о Гіменей!” супроводжувалося виконання твору) – весільна пісня на честь молодого подружжя, що була поширена в античності. Виконувалася хором хлопців...
- ВОДЕВІЛЬ Водевіль (франц. vaudeville) – жанр легкої комедійної п’єси, в якій драматична дія поєднується з музикою, піснею-куплетом, танцями. Водевіль розвивається як жанр наприкінці XVIII – у XIX столітті. Назва його виникла у Франції, але щодо її...
- Зображення козацького лицарства у романі П. Куліша “Чорна рада” Зображення козацького лицарства у романі П. Куліша “Чорна рада” І. Історична основа роману. ІІ. Велика правда у зображенні козацтва. 1. Енергія та хоробрість Кирила Тура. 2. Полковник Шрам і його син – “орел, а не...
- Заджал Заджал (араб. – мелодія, пісня, наспів) – строфічна арабська народна поезія, що складається із шести-дев’яти строф. Виникла в Іспанії в добу арабського володарювання як реакція спротиву канонам арабського віршування. За змістом то були любовні та...
- Вар’єте Вар’єте (фр. variete – розмаїття) – театр легкого жанру або театральні вистави, в яких поєднано компоненти театрального, літературного, музичного, естрадного та циркового мистецтва....
- Скоромовка Скоромовка – поетичний жанр, живлений джерелами дитячого фольклору, зумовлений потребами етнопедагогіки. В основі С – дотепна гра спеціально скомпонованих важковимовних слів, призначена для тренування артикуляційного апарату дитини. Водночас вона, позначена тонким інструментуванням, виконує естетичну функцію,...
- Ораторський вірш Ораторський вірш – вірш, розрахований на декламування, патетично пафосний, виповнений риторичними фігурами: Товариство, яке мені діло, Чи я перший поет, чи останній? Надівайте корони і йдіть, Отверзайте уста… (П. Тичина). О. в. вважається різновидом громадянської...
- ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА 6-9 класи ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА (1722 -1794) Народився в с. Чорнухах, що на Полтавщині, у сім’ї малоземельного козака, помер у с. Іванівні, нині Сковородівка, що на Харківщині. Письменник, філософ. Найвідоміші твори: вірш “Всякому місту – звичай...
- Епітет Епітет (грецьк. epitheton – прикладка) – образне означення, влучна характеристика. Один із основних тропів поетичного мовлення, за допомогою якого підкреслюють характерну рису або якість певного образу, предмета, явища тощо. Для народнопоетичної творчості, для гомерівських поем...
- Ауто Ауту Ауто, або Ауту (іспан. та португ. auto) – одноактна драматична вистава релігійно-алегоричного змісту, поширена в Іспанії та Португалії у другій половині XIII і відома до XVIII ст. Спочатку виконувалася трьома-чотирма аматорами. У XVI-XVII ст. набула...
- Спенсерова строфа Спенсерова строфа – різновид нони; строфа, створена англійським поетом XVI ст. Е. Спенсером у поемі “Королева фей”. Для неї властивий п’ятистопний ямб, але останній рядок – із шестистопним ямбом. Має римування за схемою: абаббвбвв. Застосовуються...