“Щоденник” О. Довженко – документ доби (ІI варіант)
Кожна людина має право на свою думку, на її висловлення, на втілення своїх ідей у життя. Але ж що робити, коли душі необхідно висловитись, а голос правди може коштувати життя? Тоді українськими письменниками починали створюватися шухлядні твори. Таким був “Щоденник” Олександра Довженка, який по праву може називатися твором мистецтва.
“Щоденник” Довженка – це щоденник у прямому розумінні цього слова, це й твір, що увібрав у себе роздуми письменника над історичною долею його народу, мрії, переживання, це й виплеснутий на папір
“Щоденник” розпочато у 1941 р., аз березня 1942 р. записи в ньому стають регулярними і тривають до останніх днів. У них зафіксовано чимало задумів, планів, начерків, підготовчих матеріалів до майбутніх творів, цікавих історій, почутих від інших людей. У “Щоденнику” розкривається душа письменника, відкриваються таємниці його внутрішнього світу. Дуже цінними є ті записи, які стосуються його душевного стану, його власних переживань, думок з приводу найрізноманітніших подій, оцінки
Щоденникові записи сорокових років – періоду найбільшого гоніння митця кремлівськими ідеологами – засвідчують, що письменник глибоко переживав за історичну долю своєї нації і не на мить не сумнівався в своїй правоті, хоча розумів, що “правда… про народ і про його лихо” не може пролунати.
Сьогодні, коли стало можливим надрукувати і прочитати “Щоденник” Олександра Довженка (хоча, можливо, це й не зовсім правильно, бо писалося це не для оприлюднення), ми можемо під іншим кутом зору поглянути на деякі історичні події.
“Щоденник” О. Довженко – документ доби (ІI варіант)
патетична соната скорочено
“Щоденник” О. Довженко – документ доби (ІI варіант)