Що говорить О. Кобилянська “про себе саму” в однойменній автобіографії у листах до вченого-філолога С. Смаль-Стоцького?
За написання автобіографії беруться, як правило, ті пісьменники, що схильні до самоаналізу, самозаглиблення. (саме до таких творчих натур і належала Ольга Кобилянська, тож не дивно, що в її письменницькому доробку маємо аж три автобіографії: 1903, 1927 і 1928 років. Остання з них найповніша, підсумкова. Написана вона у формі листів до відомого мовознавця й літературознавця, професора Степана Смаль-Стоцького, що жив тоді у Празі, на його. прохання (готуючись до тридцятилітнього ювілею літературної праці письменниці, вчений збирався виголосити реферат
Оскільки йшлося про письменницький ювілей, О. Кобилянська в автобіографії докладно оповідає про свій творчий шлях, особливості й секрети літературного процесу, що увиразнює її естетичні погляди та критерії, історію багатьох оповідань і повістей, а також поглиблює уявлення про неї як про особистість в цілому. Довіряючи і симпатизуючи доктору Смаль-Стоцькому, О. Кобилянська пише про себе по-особливому щиро, розкуто.
Визначальне місце в автобіографії письменниця відводить автопортрету на широкому тлі родинного, громадсько-культурного й літературного оточення, взаємин
Мама Марія походила з польсько-німецької родини, проте своїх дітей виховала в пошані до української мови, культури, звичаїв, цілком підтримавши інтереси та прагнення свого чоловіка. Була людиною “безграничної доброти, біблійної лагідності” й жертовності. Як дружина і мати, мала бездонне море “глибокого, святого чуття”. Недаремно О. Кобилянська порівнює свою маму з святою Марією Богородицею. Це була жінка надзвичайно шляхетна, високодуховна, з тонким відчуттям і розумінням краси слова, музики, природи, “глибока тиха мислителька, з небагатьма словами на чистих своїх устах, котрі не сплямлювало… жодне грубе, порочне слово!” Прагнула, аби її діти були просвітлені променем “духу й культури”, аби були “чесними людьми й громадянами”. Людина аристократичного духу, вона мала вплив не тільки на формування душі О. Кобилянської, а й на становлення основних рис її творчості. Культ жінки-аристократки як центрального образу прози письменниці зароджувався ще в дитинстві під впливом матері. Мати чудово грала на гітарі та фортепіано, а тому й донька її “шаліла внутрішньо від музики”, створивши згодом високопоетичну новелу “Меланхолійний вальс”.
Від обох батьків перейняла Ольга непогамовне прагнення до краси, вміння її помічати, що й стало першо-поштовхом до творчості. Ще підлітком, не задовольняючись сірістю й бездуховністю оточуючого середовища, “зачарованим колом домашнього одностайного життя”, вона намагалася витворити свій власний світ, втіливши у слові мрію, фантазію, враження від краси навколишньої природи. Так, як свідчить сама письменниця, з’явилися “описи краси – чи дівочої, чи кінської, чи знов садів небесних, ангелів і т. п.”. Такою ж “тугою за красою”, пориванням до духовного світла відзначаються й головні образи прози () Кобилянської особистості “аристократичного характеру що прагнуть позбутися буденщини і од “тупих підлих душ” “летіти далеко-далеко”, у високість неземного почуття і краси.
Почала писати у тринадцять-чотирнадцять років німецькою мовою, бо це була офіційна мова держави, в якій жила О. Кобилянська. Письменниці часто дорікати тією “Німеччиною”, дехто взагалі не міг їй того вибачити, хоч іншого початку і бути не могло.
Відсутність україномовної школи, української бібліотеки і книгарні, а також і “засобів до закуплення” українських книг призвели до того, що “про читання українських книг не було мови”. Маючи ж непогамовне прагнення до освіти й науки, майбутня письменниця зачитувалася доступною їй німецькомовною книгою, зокрема поезією німецьких ліриків. І та “Німеччина… не була несимпатична” для неї, бо ж становила “…одиноке джерело, котре подавало духовну поживу”. Це найпершою зрозуміла Леся Українка, захищаючи німецькомовиий літературний початок О. Кобилянської у статті “Малорусские писатели на Буковине”: “…немецкий язык… был ей не только полезен для общего развития, но даже спас ее от умственного застоя и нравственной спячки в мелкобуржуазной, чиновничьем среде маленького буковинського городка… Эта немеччина”, к которой так презрительно относятся галицкие собраты, вывела ее в люди, открыла для неё мир познакомила ее с мировой литературой, и научила любить и понимать искусство”. Через деякий час О. Кобилянська стала писати українською мовою, підтримана й підбадьорена С. Окуневською і Н. Кобринською.
Першопричиною того, що О. Кобилянська взялася за перо, була відсутність суголосного її душі оточення, брак спілкування. “Самота, душевна самота, противне моїм почуванням окружения – викликували в мені жадобу кинути те, що мене зворушувало до дна, на папір”,- зізнавалася вона. Творчість виповнювала її єство до дна, становлячи і зміст, і смисл життя: “Моє життя було б пуста хата, коли б я не могла більше працювати”. Писала тільки в стані душевного збудження, переживання, якщо зовнішній світ посилав їй якийсь емоційний імпульс: “Я писала, коли любила, писала, коли терпіла, писала, коли не находила вдоволення знадвору бажань своїх особистих, коли бачила кривду, заподіяну так людям, як звірятам, цвітам і птахам…”, тобто писала, коли переймалася чимось. Це обумовило й стильову особливість прози письменниці – емоційність, пристрасність, схвильованість слова.
Джерелом творчого натхнення була для письменниці природа, впливала на неї “найсильніше зі всього”. “Це було одиноке, що вдоволяло мене. Це було щось, що… заповняло душу, викликувало в ній спів, відгомін і ущасливлювало…” За відсутності краси в житті краса природи створювала той особливий світ, де О. Кобилянська почувалася затишно. У багатьох її творах природа є основним предметом зображення, головним образом і нагадує живу істоту з надзвичайно складними і тонкими почуваннями (“Природа”, “Битва”, “Там звізди пробивались”, “Рожі”). Ця закоханість у природу дала змогу письменниці не тільки краще пізнати її таємничу мову, а й себе саму, бо допомогла зосередитися, вислухати свій внутрішній голос, вести діалог зі своїм “я”. Можливо, саме тому улюбленим образом письменниці є жіночий образ. Психологізація образу в творчості О. Кобилянської – від самозаглиблення, спостереження над зміною передусім свого настрою і почуття.
Дo слова, літературної творчості письменниця ставилася надзвичайно відповідально, як до “святая святих”. Згадуючи початок свого творчого шляху, вона навіть наприкінці життя не забула того стану особливої схвильованості, внутрішньої бентеги, коли починала писати своє перше “поважне” оповідання: “Мене щось прямо пхнуло до пера. Тайкома, щоб ніхто не знав, не чув, мов молода кітка, що закрадалася до клітки з пташкою і боялася свідка,- я забралась до писання одного оповідання!.. Виджу себе наче сьогодні! Читачу! Я не розуміла слова “література”, не вчилась жодної літератури…
Я схилила голову на стіл, над папір, зарила лице в руки… і так сиділа. Мабуть, я щось дуже… велике хтіла починати, щось, що було лиш незвичайним, великим-великим людям дозволено. А я, я така… не вчена… таке зерно на божому світі – я неначе святотатство хтіла поповнити. А як догляне… дізнається хто? Що скаже?” Вже сама система розділових знаків – питання, оклику, трьох крапок – досить точно відображає стан особливої внутрішньої напруги і неспокою.
Найбільший вплив при доборі матеріалу (тем, ситуацій, образів) мали на О. Кобилянську не літературні побратими чи навіть літературні авторитети, а життєві враження. Говорячи про багатьох представників української, російської, західної літератури (О. Маковей, Н. Кобринська, Леся Українка, І. Тургенев, Е. Марліт, Г. Ібсен, Ф. Ніцше, В. Шекспір, Й. В. Гете та ін.), О. Кобилянська жодного з них не називає своїм духовним проводирем, духовним вчителем Всі вони разом і кожен по-своєму розширювали ії “горизонт”, зміцнювали в якійсь думці, певною мірою впливали на вироблення стилю й системи художніх прийомів, але визначальними чинниками творчого процесу були життєві факти і враження, “особисті переживання”.
“Все, що зо зверхнього життя робило коли глибше враження на мене, переробляла моя душа…”,- так визначає О. Кобилянська першоджерела своєї творчості. Як це відбувалося, з’ясовуємо із зізнання письменниці про появу нарису “Жебрачка”. “…Я сиділа і щось шила. Нараз зачуваю ніби йойкання Я накинула хустину й вибігла на вулицю. Недалеко нашого мешкання була ще одна вуличка; я зайшла туди й бачу: там сиділа жебрачка, сліпа, молода, з простягненою рукою… і з цілої своєї сили кликала о милостиню! Ах, як цей образ вразив мене, як жаль стало мені цеї нещасної. Майже зі слізьми в очах я вернулася бігом додому, подала їй милостиню, а пізніше написала нарис “Жебрачка”.
З життєвих вражень і особистих переживань постали й усі інші твори О. Кобилянської. Так, зокрема, “Царівна” була “писана кровією… серця”; картину вмирання лісу пісьменниця бачила “своїми очима”; повість “В неділю рано зілля копала” – під впливом краси природи і народної пісні; “Ніобу” вона написала з тієї причини, що “полюбила одного “чужинця”; “За ситуаціями” – “під враженням гри одної великої драматичної акторки” і т. п.
Факти, що лягали в основу її творів, письменниця переживала надзвичайно емоційно, про що свідчить пояснення до повісті “Земля”: “Факти, що спонукали мене написати “Землю”, правдиві. Особи майже всі що до одної також із життя взяті. Я просто фізично терпіла під з’я-виськом тих фактів, і коли писала – ох, як хвилями ридала!..” Останнє зауваження нагадує Стефаників вислів про те, що зображені історії йому “як опирі, кров випивають”, пояснюючи водночас причину симпатії письменниці до свого побратима по перу.





Що говорить О. Кобилянська “про себе саму” в однойменній автобіографії у листах до вченого-філолога С. Смаль-Стоцького?
жбан меду план казки
Related posts:
- ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА 10 клас ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА (1863 -1942) Народилася в м. Гура-Гуморі (Південна Буковина, нині – м. Гура-Гуморулуй, Румунія) у родині урядовця, померла в м. Чернівцях. Письменниця. Найвідоміші твори:...
- Ольга Кобилянська – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. Ольга Кобилянська (1863-1942) Ольга Юліанівна Кобилянська народилася 27 вересня 1863 р. у м. Гура-Гумора на Південній Буковині (нині м....
- Інші твори – Ольга Юліанівна Кобилянська Ольга Юліанівна Кобилянська (1863-1942 pp.) Інші твори У подальші плани письменниці входив розгляд питання становища жінки в суспільстві з позицій соціальних. Остаточним відходом від традиційного фемінізму став етапний твір Ольги Кобилянської “Царівна”. Над цією повістю...
- О. КОБИЛЯНСЬКА. ЖИТТЄВИЙ Й ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “ЛЮДИНА” Варіант 1 1. “Вона створила цілу енциклопедію жіночої душі”,- як зазначив про О. Кобилянську… А Д. Павличко. Б І. Франко. В М. Коцюбинський. Г М. Лисенко. 2. Ольга Юліанівна – дочка… А Чергового залізничної станції....
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ До теми “Життєвий і творчий шлях О. Кобилянської” 1. З якими українськими письменниками у Ольги Кобилянської були дружні...
- Життєвий і творчий шлях – Ольга Юліанівна Кобилянська Ольга Юліанівна Кобилянська (1863-1942 pp.) Життєвий і творчий шлях 27 листопада 1863 р. у містечку Гура-Гумора, що на Південній Буковині в Карпатах (тепер Румунія), в сім’ї дрібного урядовця народилася Ольга Юліанівна Кобилянська. Батько Ольги Кобилян-ської...
- “Робітниця свого народу” (Ольга Кобилянська) – Ольга Кобилянська (1863-1942) Підручник Українська література 10 клас ХХ Століття Ольга Кобилянська (1863-1942) І ти, найкраща жінко, героїчная. Прекрасна Ольго! Духа не вгаси, Як не вгашала ти ніколи! Стрічная Тобі любов од нас! Ти воскреси Нам діяння народу:...
- ПЛАНИ – ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА ПЛАНИ I. О. Кобилянська – тонкий знавець природи. (Письменниця любила природу, вміла підмічати найменші зміни в ній. Особливо О. Кобилянська захоплювалася красою Карпатських...
- О. Кобилянська. Повість “Людина” О. Кобилянська. Повість “Людина” , присвячена Наталі Кобринській, яка була ідейним учителем Кобилянської і прилучила її до фемінізму. Слід зазначити, що у письменниці був дуже вимогливий підхід і принципова позиція щодо ролі жіноцтва в суспільстві....
- Крах мрій Олени Ляуфлер про незалежне становище (за повістю “Людина”) – IV варіант ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ (за повістю “Людина”) IV варіант О. Кобилянська – це перша письменниця, яка наважилась підняти голос за права жінки на освіту, професію, право мати свою думку і обирати свій шлях...
- Ольга Кобилянська. Альманах у пам’ятку її сорокалітньої письменницької діяльності (1887-1927) “Ольга Кобилянська. Альманах у пам’ятку її сорокалітньої письменницької діяльності (1887-1927)” – літературно-художній альманах, вийшов 1928 в Чернівцях заходами “ювілейного комітету”. Упорядкував Л. Когут. Містить художні твори та автобіографічні матеріали Ольги Кобилянської (оповідання “Пресвятая, Богородице, помилуй...
- Кобилянська Ольга Юліанівна Кобилянська Ольга Юліанівна (1863-1942) Народилася Ольга Кобилянська 27 листопада 1863 р. у містечку Гура-Гумора в Південній Буковині у багатодітній сім’ї дрібного урядовця. З дитячих років вона знала не тільки українську, а й польську та німецьку...
- Ольга Кобилянська – тонкий знавець людської душі. Розкрити на матеріалі вивченого твору Ольга Кобилянська – це письменниця глибоких душевних переживань, напруженої думки, ліричних настроїв. Вона виступила як прозаїк-новатор. За спостереженням Д. Павличка, читач і сьогодні приходить до її творів “по естетичну насолоду і по знання жіночого характеру,...
- Вічна тема у мистецтві – тема влади землі над людиною ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА Повість “Земля” Ольга Кобилянська закінчила 1901 р. і присвятила її батькові – Юліанові. Про задум створити твір такої тематики сама письменниця в автобіографії...
- Мої враження від повісті “Земля” О. Кобилянської ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Мої враження від повісті “Земля” О. Кобилянської Повість “Земля” – вершина творчості видатної української письменниці Ольги Кобилянської. У творі – трагедія селянської родини, коли в умовах капіталізму не тільки...
- Літературну діяльність починала О. Кобилянська з поезії Перший вірш написала вона в 1875 році польською мовою Це було даниною культурно-мовній традиції, зв’язаній з матір’ю, яка походила з польсько-німецької родини. Згодом під впливом оточення, літератури Ольга стала писати по-німецьки ‘. Захоплювалася дівчина малюванням...
- “Картина з життя Буковини” О. Кобилянська У повісті “Картина з життя Буковини” О. Кобилянська виразно демократизує свою героїню, але позбавляє її вищих духовних інтересів, що були притаманні Гортензі та Ядвізі. Життя сироти Агнеси, прийомної дочки нотаріуса, проходить безрадісно. Воно сповнене важкої...
- Крах мрій Олени Ляуфлер про незалежне становище (за повістю “Людина”) – І варіант ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ (за повістю “Людина”) І варіант Німецький філософ А. Шопенгауер писав, жінка не здатна до великих почуттів і справ, що її земне призначення – бути лише матір’ю та опорою чоловікові....
- Земля в долі людини О. Кобилянська Ольга Кобилянська є тією письменницею, в творах якої вражає все: і люди, і природа, і картини жаття, змальовані широко, яскраво, з любов”ю. В кожному творі цієї письменниці відчувається безмежна любов і прихильність до тих героїв,...
- Осмислення людського буття в повісті О. Кобилянської “Земля” ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Осмислення людського буття в повісті О. Кобилянської “Земля” Для чого людина живе на землі? Це питання виникає в кожного, хто прочитав повість О. Кобилянської “Земля”, в основу якої покладений...
- Показ прагнення жінки до незалежності в повісті “Людина” ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Показ прагнення жінки до незалежності в повісті “Людина” Інтелектуальна, горда і цільна натура, рівноправний і корисний член суспільства є етичним ідеалом Ольги Кобилянської. Душевна чистота, розвинене почуття власної гідності,...
- Образ землі в однойменній повісті О. Кобилянської Повість “Земля” стала одним з найвищих досягнень на творчому шляху відомої української письменниці О. Кобилянської. Письменниця зазначала в автобіографічному нарисі “Про себе саму”: “Факти, що спонукали мене написати “Землю”, правдиві… Я просто фізично терпіла під...
- Наші автобіографії (Остап Вишня) Спогади живуть у нас. Спогади поховані в нас. Спогади сховані в нас. Спогади є нашим минулим, тим, що залишилось від минулих подій, почуттів, думок. Гуляючи алеями свого духу, слухаючи музику своєї душі, ми стоїмо в...
- Образ землі в однойменній повісті Ольги Кобилянської (ІI варіант) Тему влади землі над людиною піднімали багато письменників: Еміль Золя (“Земля”), Оноре де Бальзак (“Селяни”) та Панас Мирний, Іван Нечуй-Левицький у більшості своїх творів. Особливо актуальною була ця тема в українській літературі, бо саме тим,...
- Доброзичливість та кумедність “Моєї автобіографії” Остапа Вишні Як відомо, людина без спогадів – людина без минулого. Для більшості з нас найприємнішими є спогади про дитинство. Саме від того, яким є той чарівний світ, залежить наше сприйняття тих чи інших явищ, людей, предметів....
- Образ землі в однойменній повісті Ольги Кобилянської (V варіант) Повість “Земля” стала одним з найвищих досягнень на творчому шляху відомої української письменниці О. Кобилянської. Письменниця зазначала в автобіографічному нарисі “Про себе саму”: “Факти, що спонукали мене написати “Землю”, правдиві… Я просто фізично терпіла під...
- Про що говорить нам давньокласична східна поезія Відомий англійський письменник Редьярд Кіплінг колись написав: “Захід є Захід, а Схід є Схід, і разом їм не зійтись”. Він ніби застерігав нас від поверхового ставлення до східної літератури. Усе-таки східні філософія, культура й психологія...
- Образ землі в однойменній повісті Кобилянської Добра книга – як мудра людина. Трапиться в житті несподівано, а коли настає час розлучатися, то душу огортає жаль. Ще одна коротка мить – і відійде, і забере з собою любу тобі розмову, і понесе...
- Образ землі в однойменній повісті Ольги Кобилянської Добра книга – як мудра людина. Трапиться в житті несподівано, а коли настає, час розлучатися, то душу огортає жаль. Ще одна коротка мить – і відійде і забере З собою любу тобі розмову, і понесе...
- Велич науки і знань в образі вченого Бенедикта Жуль Верн жив у непростий, але дуже цікавій час. У Європі розвивається наука. Успіхи і досягнення науковців швидко втілюються в життя, змінюючи його на краще. Майбутній автор також поринає в науку. Спочатку сісти за підручники...