ШЕВЧЕНКО ТАРАС
ШЕВЧЕНКО ТАРАС (09.03.1814, с. Моринці, тепер Звенигородського р-ну Черкаської обл. – 10.03.1861, Петербург) – великий український поет, прозаїк, драматург, художник, мислитель, громадсько-політичний діяч, педагог.
Народився в родині покріпачених селян поміщика В. Енгельгардта. Рід Шевченків мав пракозацьке коріння, в дусі волелюбності Тараса виховував дід – свідок (чи й учасник) гайдамаччини. Жив у Кирилівці, вчився грамоті у дяків Рубана та Богородського. З 14 років – козачок поміщика П. Енгельгардга. Як його “хатній живописець” подорожував
Почав писати вірші ще до звільнення з кріпацтва. Найраніший твір (баладу “Причинна”) передав Є. Гребінці для альманаху “Ластівка”;
1843 р. поет відвідав Україну, познайомився з М. Максимовичем, П. Кулішем, історичними місцями Запорозької Січі, зустрівся з ріднею і земляками. В Яготині спілкувався з родиною Рєпіних-Волконських, написав поему “Тризна”. 1844 р. відвідав Київ, Москву, де зустрічався з М. Щепкіним та О. Бодянським. Нові твори переписав до альбому “Три літа” (поема “Сон”). 22 березня 1845 р. Рада Академії мистецтв надала звання некласного художника.
1845 р. вдруге прибув в Україну, де зустрівся з М. Максимовичем. Написав поеми “Наймичка”, “Кавказ”, наприкінці 1845 р. в Переяславі тяжкохворим написав “Заповіт”. 1846 р. в Києві познайомився з членами Кирило-Мефодіївського братства. 1847 р. перебував у Седневі в А. Лизогуба, почав готувати альбом “Живописная Украйна”.
5 квітня 1847 р. Т. Шевченка заарештовано на дніпровській переправі, 17 квітня ув’язнено в Петербурзькому казематі “Третього відділу”. За твори з рукописної збірки “Три літа” заслано рядовим до Окремого Оренбурзького корпусу з повелінням царя Миколи І: “Під найсуворіший нагляд із забороною писати й малювати”. 1848 р. працював як художник Аральської описової експедиції. 23 квітня 1850 р. поета за доносом офіцера Ісаєва ув’язнено й переведено до Новопетровського укріплення. Звільнений із заслання 1857 р.
Чекаючи права на повернення, 1857 р. почав вести “Щоденник”. У1857 – 1858 рр. переписав “Більшу книжку”, куди вмістив “Неофіти”, “Юродивий”, триптих “Доля”, “Муза”, “Слава”. 1858 р. прибув з Нижнього Новгорода до Москви, 27 березня до Петербурга. У травні 1859 р. дістав дозвіл відвідати Україну.
1860 р. вийшов “Кобзар” Т. Шевченка. 2 вересня 1860 р. Рада Академії присудила йому звання академіка – графіка.
Помер 10 березня 1861 р. у Петербурзі, був похований на Смоленському кладовищі, а в травні його прах перевезено в Україну. Похований на Чернечій горі у Каневі,
Ще в середині XIX ст. Т. Шевченко здобув загальнонаціональне та міжнародне визнання і як великий народний поет, і як митець, талант вселенського масштабу.
Усе те було зумовлено об’єктивно: Т. Шевченко прийшов у життя універсально обдарованою особистістю, воістину ідеальним утіленням українського типу людини.
Нащадок козацького середовища, він генетично увібрав у свій характер дух свободи – людської, соціальної, національної, духовної, честі, гідності, справедливості, правди, краси. Свобода як вища форма благодаті (щастя), шляхом до якої є істина, – це кредо, вироблене Ярославом Мудрим, Володимиром Мономахом, Іларіоном, І. Мазепою, П. Орликом, І. Вишенським, Г. Сковородою, стало основоположним і для Т. Шевченка. На вівтар свободи народу, особистості, Слова він поклав усе своє життя (“Мені однаково, чи буду я жить в Україні, чи ні”), явив світові рідкісний феномен цілісності як синтезу щирості, величі й чесності, краси і свободи, творчості і життя: тільки в незрадливій згоді з гуманістичним ідеалом. З цього і його поетичне кредо: возвеличити “малих отих рабів німих”, “на сторожі коло їх” поставить Слово.
Народ, його мова, духовно-поетична творчість стають другим характером і духотворчим принципом: із глибин людської, національної душі черпає він і настрої, проблеми та образи, і поетику та філософію, міру правди та краси. Там черпає він наснагу власної душі, відкриває історичну волю та свідомість вселюдської місії народу (“Гайдамаки”, “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам…”), виправдання своєї титаноборчої, саможертовної життєдіяльності.
Уроки вітчизняної та світової історії – один із вирішальних чинників Шевченкової долі й музи (“Доля”, “Муза”, “Слава”): він глибинно знав багатовікову літописну спадщину, невтомно вивчав досвід минулого і керувався в оцінках людей, фактів, процесів не лише як митець (на грунті емоцій, інтуїції, уявлення, пророцтва), а й як учений – мислитель, аналітик. Історизм став для нього критерієм не лише істини, а й моралі, духовності, краси.
Формотворчим джерелом стала для Т. Шевченка й тисячолітня літературно-естетична традиція: до – і християнський фольклор, героїчний епос (він перекладав “Слово о полку Ігоревім”), “Біблія”, мистецтво бароко, найвищі взірці англійської (найперше В. Шекспіра), шотландської, французької, польської, російської, німецької, еллінсько-грецької та римської, італійської, грузинської, чеської літератур, музика, живопис, театр, скульптура багатьох народів. І так само глибинно цікавився проблемами педагогіки й філософії, науки та естетики, основами національного розвою (“Близнецы”, “Художник”, “Сон”, “Кавказ”, “Єретик”), формування людської особистості (“Тризна”), духовної спадкоємності поколінь, віри в ідеали, боротьби за них (“Марія”, “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам…”), безкомпромісної чесності, історичної волі в боротьбі за свободу, щастя Вітчизни (“Никита Гайдай”, “Гайдамаки”, “Перебендя”) .
Людина універсальних обдарувань та інтересів, Т. Шевченко виявив відповідний універсалізм і в творчості та життєдіяльності: став поетом, прозаїком, драматургом, літературно-мистецьким критиком та естетиком, художником і педагогом, політичним і громадським діячем. Подібно до Г. Сковороди він і творив, і жив за законами найгуманнішої етики та естетики, саможертовно й чесно.
Універсалізм обдарувань та інтересів зумовив універсалізм системи творчості: синкретизм ідейний, філософсько-психологічний у змісті творів – з одного боку, та формі (лірика, епіка, драма, синтез елементів літератури, музики, живопису) – з іншого. В усіх формах творчості Т. Шевченко виступив новатором, реформатором – пророком, творцем нового типу поетики, художньої мови.
Титанізм життя й творчості зумовив титанізм життєдіяльності: він відродив, підніс на якісно вищий рівень – до усвідомлення особової, національної, державної, культурної, історичної місії націю й мову, державотворчу волю та енергію народу.
Глибокоправдиві слова Т. Шевченка про те, що життя поета є часткою життя його Батьківщини: тематика, проблематика, мотиви, образи творів Шевченка пов’язані з природою рідного краю, історичною пам’яттю та національною самосвідомістю, боротьбою за державну, соціальну, національну, духовно-культурну, релігійну свободу. Образи матері (“Наймичка”, “Катерина”, “Марія”), що від збереження сім’ї, роду, подружньої вірності переходить до боротьби за найвищі громадсько-політичні ідеали, лицарів і гетьманів великої національно-визвольної війни, вождів народних повстань (“Гайдамаки”, “Тризна”, “Тарасова ніч”, “Гамалія”), мислителів і митців (“Перебендя”, “Художник”, “Прогулка с удовольствием и не без морали”, “Близнецы”) з геніальною простотою розкрили світові історичну долю, ментальність українського характеру, державно-гуманістичне покликання, історичну місію народу, духовно-пророчу місію Слова й митця.
На рівні загальносвітових шукань та наукових узагальнень Т. Шевченко ставив проблеми людини, нації, вітчизняного й зарубіжного досвіду (“І мертвим, і живим…”, “Єретик”, “Сон”, “Кавказ”, “Журнал”), надавав державо -, людино -, мово -, культуротворчої ваги національній ідеї, як універсальний возвеличив ідеал свободи. Став і творцем, і виразником універсальної сутності української людини, мови, художньої словесності.
Світовий рівень таланту, інтересів, естетичних здобутків визначив і світовий рівень творчості Т. Шевченка. І. Франко мав достатньо підстав, щоб сказати: “Він був сином мужика – і став володарем в царстві духа. Він був кріпаком – і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком – і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим”.
Тарас Шевченко синтезував досвід попередніх традицій тисячолітньої історії і став початком, творцем нового етапу літературного, мистецького, філософсько-естетичного, культуро логічного й духовного розвитку, відкрив світові Україну, а українцям – дорогу в світ.
Літ.: Світова велич Шевченка. Збірник матеріалів: У 3 т. К., 1964. Т. 1-3; Шевченкознавство: Підсумки й проблеми. К., 1975; Кирилюк Є. П. Тарас Шевченко. К., 1979; Т. Г. Шевченко в інтернаціональних зв’язках. К., 1981; Новиченко Л. Тарас Шевченко – поет, борець, людина. К., 1982; Кононенко П. П. Українська література: проблеми розвитку. К., 1994; Вічний як народ: Сторінки до біографії Т. Шевченка. К., 1998; Луцький Ю. Між Гоголем і Шевченком. К., 1998.
П. Кононенко
ШЕВЧЕНКО ТАРАС
чорна туга
Related posts:
- ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ГОРДІСТЬ І СЛАВА УКРАЇНИ. ПЕЙЗАЖ У ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ. ТАРАС ШЕВЧЕНКО “ЗОРЕ МОЯ ВЕЧІРНЯЯ…” II семестр З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ (продовження) ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 1 Урок 51. ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ГОРДІСТЬ І СЛАВА УКРАЇНИ. ПЕЙЗАЖ У ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ. ТАРАС ШЕВЧЕНКО “ЗОРЕ МОЯ ВЕЧІРНЯЯ…” Мета: продовжувати ознайомлення учнів із життям і творчістю...
- Живописна спадщина Т. Г. Шевченка – Тарас Григорович Шевченко Тарас Григорович Шевченко Живописна спадщина Т. Г. Шевченка Поезія й живопис у творчості Т. Г. Шевченка нерозривно пов’язані. У живописі він був поетом, у поезії – живописцем. Малювання і поезія стали для Шевченка життєвою потребою,...
- ТВОРЧІСТЬ 1843-1847 РОКІВ, ПЕРІОДУ “ТРЬОХ ЛІТ” – Тарас Григорович Шевченко Тарас Григорович Шевченко ТВОРЧІСТЬ 1843-1847 РОКІВ, ПЕРІОДУ “ТРЬОХ ЛІТ” Шевченко давно мріяв поїхати в Україну, одночасно сподіваючись, що зможе поїхати вчитись у якусь європейську країну. Проте поїздці за кордон не судилось відбутися, і наприкінці квітня...
- Мрії поета про щасливе майбутнє рідного краю (за поезією “Ісаія. Глава 35”) – VІ варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ VІ варіант Встане славна мати Україна, Щаслива і вільна, Від Кубані аж до Сяну-річки Одна нероздільна. Т. Шевченко Тараса Григоровича Шевченка ми звемо народним поетом не тому, що він...
- Образ Прометея в поемі “Кавказ” – І варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Не вмирає душа наша, Не вмирає воля. Т. Шевченко Дух великого Кобзаря завжди залишався вільним, як залишалась вільною і безмежною думка поета. Тарас Шевченко завжди був на...
- СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ – Тарас Шевченко УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Шевченко (1814-1861) Кожен народ має своїх генїїв. Таким генієм для українського народу є Тарас Шевченко. Народився Тарас Шевченко 9 березня 1814 року в селі Моринцях на Черкащині у сім’ї...
- Близькість поеми “Гамалія” до народних дум та історичних пісень ТАРАС ШЕВЧЕНКО 8 клас Українські думи – один із найпопулярніших видів усної народної творчості. Тому не дивно, що Т. Шевченко, який надзвичайно високо оцінював художні якості вітчизняного фольклору, використав мотиви народних дум, невільницьких плачів, а також історичних...
- Співець рідної природи – (за віршами “Над Дніпровською сагою…”, “Зоре моя вечірняя…”) – І варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 6 клас (за віршами “Над Дніпровською сагою…”, “Зоре моя вечірняя…”) І варіант Всьому світові відомий наш великий поет Тарас Григорович Шевченко. У 1847 році його було заарештовано за участь у Кирило-Мефодіївському братстві. Він перебував на...
- Поетичні роздуми про сутність людського життя в поемі “Минають дні, минають ночі” ТАРАС ШЕВЧЕНКО 8 клас І” По закінченні Академії мистецтв у Петербурзі Т. Шевченко повернувся в Україну. Свої почуття і настрої, які виникли у зв’язку з цією подією, він висловив у вірші “Минають дні, минають ночі…”. Поет знаходить...
- Тарас Григорович Шевченко Тарас Григорович Шевченко (1814-1861 pp.) “Я не знаю іншого поета, який би так повно поєднав у собі поета національного поета народного, як Шевченко. …З самої гущі народної встає великий національний поет України Тарас Григорович Шевченко,...
- Тарас Шевченко – правозахисник Тарас Шевченко – правозахисник Ми знаємо прізвища багатьох українських правозахисників, але ніколи серед них ви не зустрінете прізвища Тараса Шевченка. Хоча саме його я вважаю найвидатнішим правозахисником України. Так, він не писав ні наукових праць...
- Тарас Григорович Шевченко “Я не знаю іншого поета, який би так повно поєднав у собі поета національного і поета народного, як Шевченко. …З самоі гущі народної встає великий національний поет України Тарас Григорович Шевченко, який повно відбив і...
- Твір за картиною Трутовського “Тарас Шевченко з кобзою над Дніпром” Творчість Костянтина Олександровича Трутовського завжди була пов’язана з Україною. Більшість його картин написані саме на українські сюжети: “Весільний викуп”, “Побачення”, “У місячну ніч” та інші. Це й не дивно з огляду на те, що дитинство...
- Тарас Шевченко у творчості Б. Лепкого Краса рідного Поділля, його пахощі й барви, а ще людська недоля і страждання ввійшли до серця Богдана Лепкого і залишилися там назавжди: Колисав мою колиску Крик неволеного люду І – так в серце вколисався, Що...
- Віра в світле майбутнє України (за поезіями “Заповіт”, “І виріс я на чужині”) – ТАРАС ШЕВЧЕНКО Віра в світле майбутнє України (за поезіями “Заповіт”, “І виріс я на чужині”) А я дивлюся… і серцем лину В темний садочок на Україну. Т. Шевченко Під час тяжкої хвороби Т. Г. Шевченко багато думав...
- Любов до Батьківщини в поезіях “Сонце заходить, гори чорніють…” та “І виріс я на чужині…” – ТАРАС ШЕВЧЕНКО З дитячих років Великий Кобзар глибоко співчував людському стражданню. Чуйна й людяна дитина він переймався нещастями покривджених. Ще юна Ком Тарас жадібно вслухався в сумні оповіді про минуле українського народу, про кривди, які чинили над...
- Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь. (Тарас Шевченко) Україно! Якою сумною й трагічною була твоя доля! Єдина на світі країна, народ якої тривалий час був позбавлений власної історії, не мав своєї держави. Хто тільки не топтав Україну! Віддавали її на поталу і Литві,...
- І перед нею помолюсь, мов перед образом святим тієї матері святої – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Життя нашого народу в середині XIX століття було тяжким, бо більша частина українців була покріпачена. А доля жінки в кріпосницькому суспільстві була справді трагічною. Слабка від природи, вона працювала...
- ТАРАС ШЕВЧЕНКО. Доповідь про письменника Тарас Григорович Шевченко народився 25 лютого 1814 р. в с. Моринці Звенигородського повіту на Київщині у сім’ї селян-кріпаків. Рано втратив батьків, наймитував. Був зарахований до складу панських служників і 1829 р. відправлений до Вільна. З...
- Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь – І варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Україно! Якою сумною й трагічною була твоя доля! Єдина на світі країна, народ якої тривалий час був позбавлений власної історії, не мав своєї держави. Хто тільки не...
- Лірика – РАННЯ ТВОРЧІСТЬ – Тарас Григорович Шевченко Тарас Григорович Шевченко РАННЯ ТВОРЧІСТЬ (1838-1843 pp.) Рання творчість Т. Г. Шевченка представлена незрівнянними зразками ліричної поезії, баладами, соціально-побутовими та історичними поемами і драматичними творами. Лірика Важливе місце в ліриці раннього періоду посідає тема призначення...
- Світове значення творчості – Тарас Григорович Шевченко Тарас Григорович Шевченко Світове значення творчості Думка, що творчість Т. Г. Шевченка належить не лише Україні, а і всьому світові, підтверджується тим фактом, що його твори перекладено всіма слов’янськими мовами і багатьма мовами інших народів....
- Що заповідав Тарас Шевченко своєму народові віршем “Заповіт”? Т. Шевченко – великий український поет, виразник найглибших заповітних прагнень народних мас. Він сміливо підніс прапор боротьби за волю й щастя народу. У 1845 році, будучи тяжко хворим, Шевченко написав свій знаменитий вірш “Заповіт”. Сталося...
- Україна й українці у творчості Тараса Шевченка – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Україна й українці у творчості Тараса Шевчен Ка У мальовничому куточку нашої України, на Чернечій горі, спить вічним сном наш незабутній Тарас Шевченко. Унизу несе свої води могутній Дніпро,...
- Мрії Кобзаря про майбутнє України – ТАРАС ШЕВЧЕНКО Майже у всіх своїх віршах Т. Г. Шевченко прагне побачити, яким буде майбутнє його Батьківщини, як буде жити український народ. В уяві поета вимальовується то щаслива і спокійна картина тихої української ночі: Чорніє поле, і...
- Тарас Шевченко і Кирило-Мефодіївське братство Україна XIX століття. 40-ві роки. Саме в цей час формується тут нова, демократична інтелігенція, яка відділяється від буржуазно-ліберальної і починає брати активну участь у політичній боротьбі. В Києві у 1846 році створюється таємна політична організація,...
- Повісті російською мовою – Тарас Григорович Шевченко Тарас Григорович Шевченко Повісті російською мовою Антикріпосницька направленість простежується і в повістях Т. Шевченка, написаних російською мовою. Коли саме поет почав працювати над повістями, конкретних даних немає, можливо, це було ще до арешту 1850 р....
- Пантелеймон Куліш і Тарас Шевченко Серед активних борців за майбутнє України, за утвердження нашої мови, культури в кінці першої половини – другої половини XIX століття були Тарас Шевченко та Пантелеймон Куліш. Доля цих людей різна, а об’єднує їх одне –...
- Тарас Шевченко – національний поет Кожна національна література має свою, скажімо так, центральну постать. Звісно, протягом сторіч чи навіть тисячоліть існування літератури в кожній країні народилося багато видатних поетів і прозаїків, драматургів та філософів, творчість яких є національним та світовим...
- Журнал – Повісті російською мовою – Тарас Григорович Шевченко Тарас Григорович Шевченко Повісті російською мовою “Журнал” Цінним документом для вивчення біографії Т. Г. Шевченка та його поглядів є щоденник, розпочатий 12 червня 1857 р. і закінчений 20 травня 1858 р. в Петербурзі. Оскільки писати...