“Серце народне” у поемі Н. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре”
У всіх своїх добутках Н. А. Некрасов звертається до народу. І поема “Кому на Русі жити добре” не виключення. Некрасов писав про народ і для народу. Героєм своєї поеми Некрасов обрав не окрему особистість, а всі “мужицьке царство”.
“Кому на Русі жити добре” – істинале народна поема, широке епічне полотно. Некрасов не ідеалізує народ, але в той же час ми бачимо, скільки парфумівний краси й величі в його героях, простих селянах “Савелій, богатир святорусский” – человек величезних сил, що не зламався, не скорився, незважаючи
І гнеться, так не ломиться, Не ломиться, не валиться… Ужль не богатир? І в поемі представлені чудові образи таких “богатирів”, простих крестьян: Якима Нагого – захисника трудового народу, Матрени Корчагіній, що зуміла відстояти своє людське достоїнство у вусловиях не обмеженого нічим і ніким сваволі, ГриГорея Добросклонова – “нарідного заступника”.
Цих героїв Некрасова
Він повинен був повторити долю свого прототипу – Добролюбова: Чув він у груди своєї сили неосяжні, Тішили слух його звуки благодатні, Звуки променисті гімну благодатного – Співав він втілення счастия народного!
Кожний образ поеми складний і своеобразен. Некрасов показав нам народ з усіма його достоїнствами й недоліками. У поніманії поета “серце народне” – це воплощение всіх кращих рис народу: настойчивость і терпіння, здатність на решительний протест проти гноблення й сваволі, працьовитість і доброта
“Серце народне” у поемі Н. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре”
твір найрідніша людина
“Серце народне” у поемі Н. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре”