Головна ⇒ 📁Твори на вільні теми ⇒ Сенс назви новели Г. Тютюнника “Три зозулі з поклоном”

Сенс назви новели Г. Тютюнника “Три зозулі з поклоном”

Символічним втіленням добра, людяності, мудрості постають герої новели Григора Тютюнника “Три зозулі з поклоном”. Цей трагічний, щемливо ліричний твір має присвяту: “Любові Всевишній присвячується”. Епітет “Всевишній”, який в українській мові вживається лише у сполученні зі словом Бог, підкреслює велич найбільшого людського почуття – кохання. Золотоволоса Марфа сильно, пристрасно, жагуче любила Михайла, серцем вгадувала день, коли приходив лист від нього.

Випросивши листа, “пригортає його до грудей, цілує в зворотну

адресу…”. От тільки листи були адресовані Софії. В одному з листів Михайло просив дружину: “Соню, сходи до неї і скажи, що я послав їй, як співав на ярмарках зіньківських бандуристочка сліпенький, послав три зозулі з поклоном…” Михайло, як і більшість українців, вірив не лише у приворотне зілля й приворотні замовляння, а й у відворотні зілля та замовляння.

Щоб позбавити мук палко закохану людину, якій не могли відповісти взаємністю, передавали своєрідне привітання: “Три зозулі з поклоном”. Таке привітання означало: забудь, покинь, залиш мене, відпусти. Відомо, зозуля гнізда не мостить, тож людина

повинна була зрозуміти, що її кохання приречене, не матиме у відповідь такого ж почуття. Михайло хоче хоча б у сні побачити дружину і малого сина, тому і просить Софію сходити до Марфи. Хай не ходить біля нього її нещасна душа: “Може, вона покличе свою душу назад і тоді до мене прийде забуття хоч на хвильку”, – сподівається Михайло, краючись серцем у далекому Сибіру.

Новела “Три зозулі з поклоном” – згадка про батька, якого як ворога народу було заарештовано 1937 року. Заарештовано і героя новели Михайла. І Марфа, яка кохала чужого чоловіка, і Софія, яка чекала на повернення чоловіка із заслання, і Михайло, який бажав повернутися до родини, думаю, сподівалися на щастя і кохання марно. До всіх них линули зозулі з поклонами.

(1 оценок, среднее: 5,00 из 5)