Сава Чалий – народні перекази та легенди

Про Саву єсть пісня, тільки її гаразд не складу, а покійний дід, було, часто співає і розказує про його.
Колись, каже, жив в Січі старий козак Чалий, зроду не жонатий. Раз їхав він і найшов хлоп’я; воно блудило по степу. Оце і буде той самий Сава. Чалий взяв його за сина.
Другий раз, саме в жнива, Чалий знайшов другого хлопчика, голого, як мати народила; звали його Гнатком. Сава, кажуть, був задерикуватий, а Гнатко смирний і покірний. Як повиростали хлопці, то стали обидва козакувать в Запорожжі. От Савка чи довго козакував, чи ні, а тільки взяв

і передався ляхам. Там він оженився і зробив собі хату в таких пущах, що мало хто і знав.
Набрав він собі шайку ляхів і давай їздить в Запорожжя грабувать церкви. З запорожцями вони теж обходились негаразд: оце піймають стільки там козаків і давай з живих шкури здирать.
Кошовий тоді кликнув Гнатка Голого (це його в Січі прозвали) і каже: “Ну, Голенький, знаєш ти норови Сави; піймай його, розсякого-такого сина, та привези в Січ”. – “Чи піймать, то й піймать, єретичного сина, а тільки дай мені, тату, характерників”, – одвіча Голий кошовому.
Той дав. До схід сонця понасипали вони своєї землі в чоботи, повтикали
за сідла терну і поїхали.
Ой був Сава в Немирові, в ляха на обіді,
Та не знав він і не відав об своїй гіркій біді.
Приїхав додому, а у його була молода жінка Машка і баба-ворожка на прозвище Наталочка-Куховарочка. Сава до ворожки і каже: “Ану, кинь на карти, щось мені сни погані сняться”. Та кинула і каже: “Сподівайся гайдамаків”. – “А де ж вони тепер?” – “Ще в своїй землі”. – “Нічого, – каже, – не боюся я їх”. Кинувся листи писать в Немирів, щоб збиралось військо, а Наталочка-Куховарочка сіла колисать дитину і співа:
Ой ну, люлі, ой ну, люлі, ой ну, люлі, спати, Бо наїдуть гайдамаки до нашої хати;
Ой ну, люлі, ой ну, люлі, засни, малий блазне, Через тебе, малий блазне, вся худоба брязне.
“Що ти, бабусю, кажеш?!” – пита Сава. “Та це, – каже, – приспівую, щоб спало”. Він уп’ять: “Кинь, бабусю, ще на карти, бо мені наче сумно”. Кинула вона вдруге: “Біжать, – каже, – гайдамаки ще й досі в своїй землі та лісами”. Тільки що це сказала, аж ось Гнатко з козаками в двері.
– Здоров, здоров, пане Саво, здоров тобі в хату! Здалека ти гостей маєш – чим будеш вітати?
– А чим же вас, милі братці, буду я вітати,
– Ой дав мені господь сина, буду в куми брати.
– Та було б тобі, пане Саво, тоді в куми брати,
А як ходив ти до Гарду церкви руйнувати.
Як підняли пана Саву на три списи вгору
Та вдарили об поміст – облився він кров’ю.
Прив’язали тоді пана Саву коневі на спину і повезли до кошового.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)

Сава Чалий – народні перекази та легенди


усі успішні люди карєристи
Сава Чалий – народні перекази та легенди