Сарказм
Сарказм – зле, в’їдливе висміювання серйозних вад у характері персонажів, подіях та явищах громадського або побутового життя з тим, щоб викрити їх потворну сутність.





Сарказм
твір на тему бюджет моєї сім'ї
Related posts:
- Чим різняться гумор, іронія, сарказм? В основі комічного лежить смішне, але форми його втілення в художньому творі різні. В гуморі поєднуються “доброзичлива усмішка з дотепним її виявом, який грунтується на суперечності між уявним і сущим. Гумор не заперечує певного життєвого...
- Творчий шлях – Остап Вишня Остап Вишня (1889-1956 pp.) Творчий шлях “…Спасибі тобі, народе, що я єсть я! Хай буде благословенне твоє ім’я!.. Я маю честь велику, чудесну, незрівнянну І неповторну, честь належати До свого народу”. Остап Вишня Остап Вишня...
- Гумор Гумор (лат. humor – волога, рідина) – різновид комічного, відображення смішного в життєвих явищах і людських характерах. Г. не заперечує об’єкта висміювання і цим відрізняється від сатири, для якої характерне цілковите заперечення й різке осміяння...
- Літературний герой, або Персонаж Літературний герой, або Персонаж,- дійова особа, образ в літературному творі. Є носієм точки зору письменника на дійсність, на самого себе і на інших персонажів, засобом вираження ставлення письменника на зображений ним художній світ. За студінню...
- ЗНО – Тест № 7 1. Розкрийте підтекст авторських слів “Той. мурує, той руйнує” з поеми “Сон” (“У всякого своя доля…”). А Ідеться про недосконалість суспільства, де працю одних використовують і нищать інші; Б показано великі можливості вибору професії членами...
- Художні особливості п’єси Миколи Куліша “Мина Мазайло” І. Видатний вклад Миколи Куліша в розвиток української культури . ІІ. “Мина Мазайло” – один із найпопулярніших творів драматурга . 1. Сюжет комедії . 2. Оригінальність п’єси . 3. Гімн мові рідного народу . 4....
- Гробіанська література Гробіанська література (кім. grob – грубий, der Grobian – грубіян) – течія в німецькій літературі XV-XVI ст., зумовлена запереченням поезії мінезингерів, пов’язана із настановами “поводження за столом”. Г. л. спостерігалася у шванках, фастнахтшпілях, спрямовувалася на...
- ДМИТРЕНКО ВАСИЛЬ ДМИТРЕНКО ВАСИЛЬ (рр. нар. і см. невід.) – актор і режисер середини XIX ст. Автор популярного водевілю “Куммірошник, або Сатана в бочці”. Біографічних відомостей про нього дуже мало. У 40-х роках XIX ст. був режисером...
- За сто літ “За сто літ” – збірники матеріалів з громадського та літературного життя в Україні XIX – початку XX ст., що видавалися у Києві Комісією новітньої історії ВУАН (1927-30) за редакцією М. Грушевського. Тут містилися грунтовні наукові...
- Жести Жести (фр. geste, букв.: чин) – французький героїчний епос, цикли поем на історичні сюжети (збереглося близько 90), створювані на межі ХІ-ХП ст. В основі Ж. – фольклор раннього періоду та літературні твори, оброблені мандрівними музиками-жонглерами....
- Аналіз літературно-художнього твору Аналізуючи художній твір, слід розрізняти ідейний зміст і художню форму. А. Ідейний зміст включає: 1. Тематику твору – вибрані письменником соціально-історичні характери в їх взаємодії. 2. Проблематику – найбільш істотні для автора властивості й сторони...
- І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь І. Послання “І мертвим, і живим…” – духовний заповіт українцям. ІІ. Засудження псевдопатріотизму. 1. Висміювання плазування перед іноземщиною. 2. Викриття панів-лібералів. 3. Засудження ліберальної інтелігенції. ІІІ. Актуальність проблем, порушених у поезії. і 1. Любов до...
- Громадський голос “Громадський голос” – газета, що з різною періодичністю та під різними назвами (“Новий громадський голос”, 1904-05) виходила у Львові (1895-1939). У 1910 обов’язки головного редактора “Г. г.” виконував М. Павлик. При газеті виходила “Бібліотека “Громадського...
- Вульгаризм Вульгаризм (лат. vulgaris – брутальний, простий) – у стилістиці художнього мовлення – не прийняте національною літературною мовою, неправильне, грубо побутове або іномовне слово чи вираз. Часто вживається письменниками задля надання творові особливого побутового колориту чи...
- Прозаїзм Прозаїзм (лат. рrosus – вільний) – слово або зворот побутового мовлення, науковий чи технічний термін, який у художньому контексті видається неорганічним. Приміром: “Синхрофазотрони ридають, як леви” (І. Драч). Особливо захоплюються П. авангардисти, вважаючи, що в...
- ІНТЕРЛЮДІЯ Інтерлюдія (від лат. inter – між і ludus – гра) – жанр англійської комедійної драми, що виникає на зламі XV-XVI століть. На відміну від інтермедій, які розігрувалися між діями п’єси, інтерлюдія була самостійним драматичним твором....
- Веризм Веризм (італ. verismo, від лат. verus – правдивий) – реалістичний напрям в італійській літературі та мистецтві, сформований в останній третині XIX ст. під впливом класичного реалізму, натуралізму європейських літератур та своєрідності національної дійсності в Італії...
- Жіноча доля “Жіноча доля” – громадсько-літературний ілюстрований щомісячник, що виходив у Коломиї 1925-39 за редакцією Олени Кисілевської. Крім інформації загальнополітичного та громадського життя, друкував твори українських класиків (Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, Ольги Кобилянської, С. Руданського,...
- Драма як жанр Драма як жанр – п’єса соціального чи побутового характеру з гострим конфліктом, який розвивається в постійній напрузі. Герої – переважно звичайні, рядові люди. Автор прагне розкрити їх психологію, дослідити еволюцію характерів, мотивацію вчинків і дій....
- ВИСМІЮВАННЯ ПИХИ, МАРНОСЛАВСТВА ТА БЕЗПІДСТАВНИХ ПРЕТЕНЗІЙ НА АРИСТОКРАТИЗМ У КОМЕДІЇ МОЛЬЄРА “МІЩАНИН – ШЛЯХТИЧ” ПРАКТИЧНИЙ КУРС ВИСМІЮВАННЯ ПИХИ, МАРНОСЛАВСТВА ТА БЕЗПІДСТАВНИХ ПРЕТЕНЗІЙ НА АРИСТОКРАТИЗМ У КОМЕДІЇ МОЛЬЄРА “МІЩАНИН – ШЛЯХТИЧ” План 1. Історія написання комедії – балету. 2. Характеристика образу пана Журдена. 3. Характеристика другорядних образів: графа Доранта, маркізи...
- Украинский журнал “Украинский журнал” – літературно-художній, науковий і громадсько-політичний журнал, що виходив 1824-25 у Харкові за редакцією О. Склабовського. Друкував статті про найновіші наукові теорії і відкриття, матеріали з історії України й Росії, етнографічні описи різних міст...
- Ізмарагд “Ізмарагд” (грецьк. smаragdos – смарагд) – літературний збірник творів релігійно-дидактичного змісту; склався у XIII-XIV ст. у Київській Русі, поширювався у списках серед східних слов’ян до XVIII ст. Кожна з відомих трьох редакцій включає до 100...
- ПАВУЧОК – РУДИЙ БОЧОК – ІРИНА ЖИЛЕНКО Літературне читання 4 клас – О. В. Науменко – Генеза 2015 У КРАЇНІ ГУМОРУ Якщо ти любиш пожартувати й посміятися, то із задоволенням читатимеш жартівливі вірші, гумористичні оповідання. У них поети за допомогою влучних слів...
- Висміювання безпідставних претензій на аристократизм у комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” Висміювання безпідставних претензій на аристократизм у комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” І. Мої почуття під час читання п’єси та перегляду комедії Мольєра . ІІ. Головний герой комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич”. 1. Марнославні бажання буржуа Журдена стати шляхтичем ....
- Меніппова сатира, або Меніппова сатура Меніппова сатира, або Меніппова сатура – жанр античної літератури, що полягає у вільному поєднанні віршів та прози, пов’язаний з іменем філософа-кініка Меніппа із Гадари – сирійської (III ст. до н. е.). На жаль, від його...
- Авторське мовлення Авторське мовлення – на відміну від мовлення літературних персонажів чи дійових осіб (власне прямого мовлення) – текст, в якому автор безпосередньо характеризує зображувані події та відповідні образи. У більшості епічних та ліро-епічних творів авторське мовлення...
- БАЙКА ЯК ЛІТЕРАТУРНИЙ ЖАНР МУДРІСТЬ БАЙКИ БАЙКА ЯК ЛІТЕРАТУРНИЙ ЖАНР Байка – це відповідь на запитання, поставлені перед людиною самим життям. Олександр Потебня У міфах наші пращури втілювали свої уявлення про створення й будову світу. А як людині жити,...
- ПРО ГУМОРЕСКУ Українська література 6 клас ПРИКМЕТИ ВЕСНИ Гумореска (від слова гумор) – назва невеликого художнього твору, у якому про події та персонажів розповідається у жартівливому тоні. Твори Остапа Вишні “Перший диктант” і “Як ми колись учились”...
- Три світи у романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита” І. Тримірність як форма буття . ІІ. Три світи у структурі роману: 1. Давній “єршалаїмський” світ. 2. Вічний потойбічний світ. 3. Сучасний московський світ. 4. Взаємозв’язок трьох світів . 5. Паралельні ряди персонажів, шо підкреслюють...
- Новий погляд на “маленьку людину’ в оповіданнях А. П. Чехова І. Звернення до проблеми “маленької людини” російських письменників О. С. Пушкіна, М. В. Гоголя, Ф. М. Достоєвського, А. П. Чехова . ІІ. Новий поворот старої теми. 1. Висміювання “маленької людини” ; висновок Чехова: Черв’яков –...
Тополя »