РУЄВІТ
РУЄВІТ – бог літа, землі, родючості у прибалтійських українських племен. Мав сім облич “під одним чолом”, на чересі – сім гострих мечів – за кількістю теплих весняно-літніх місяців. Згідно з легендами, сприяв добрим врожаям, людській благополучності. (За О. Фамінциним) .
(1 оценок, среднее: 5,00 из 5)
РУЄВІТ
значення творчості в. стефаника
Related posts:
- ПОРЕВІТ ПОРЕВІТ – у давніх полабських і балтійських українських племен бог зими, холоду й миру. За повір’ям, мав п’ять голів – за кількістю холодних місяців. (За О. Фамінциним)....
- ЖИВЕЦЬ ЖИВЕЦЬ – капище Живи; храм чи святилище, де стояло скульптурне зображення богині. Усі мешканці навколишніх поселень сходилися до Ж – на початку травня, щоб попросити у богині довготривалого здоров’я, благополучності. Жертвоприношення здійснювались руками тих, хто...
- ЖИВА (ЦИЦА) ЖИВА (ЦИЦА) – богиня життя, жіночого щастя в давніх українців, їй поклонялися безплідні жінки. Сприяли добрим пологам. Згідно з повір’ям – принесла протоукраїнцям перше зерно жита. (За П. Трощиним)....
- ТУР ТУР – бог сили, лицарської честі, заступник воїнів і чередників. У деяких українських племен – бог Сонця. Зображувався багаторо-гим биком з золотою шерстю; туром-олеием; золотим барилом з рогами і т. п. Культ Т. встановився з...
- БАГАН БАГАН – у давніх українців, зокрема у волинян, та в давніх білорусів божество, що дбає про домашню рогату худобу, охороняє її від хвороб, сприяє доброму приплодові. За непошанування його Б. в гніві своєму робить тварин...
- Колодчанські пісні Колодчанські пісні – цикл жартівливих гаївок-веснянок, дівочих передражнювань хлопців під час весняно-літніх забав і розваг молоді, що мали узагальнену назву “Вулиця”. Молодіжна громада, яка складалася з парубочого та дівочого станів, у таких забавах налагоджувала свої...
- ВИРІЙ (БУЯН-ОСТРІВ, ИРІЙ) ВИРІЙ (БУЯН-ОСТРІВ, ИРІЙ) – за стародавніми легендами, сонмище богів та померлих душ, острів у всесвіті, першоземля богів і світу. У В., згідно з віруваннями, росло першодерево світу ПРАДУБ з молодильни-ми яблуками безсмертя на ньому. Сюди...
- Розмір вірша Розмір вірша – визначальна умова структурування вірша. Для тонічної системи (дольник, верлібр тощо) Р. в. характерний кількістю наголосів та розташуванням цезури, для силабічної (восьмискладник, десятискладник і т. п.) – кількістю складів. та їх місцем у...
- ПОЛІСУН (ЛІСУН) ПОЛІСУН (ЛІСУН) – “вовчий бог”, божество, що, згідно з повір’ям, опікувало вовків, сприяло рівномірному розподілу хижаків на землі, підказувало, де знаходиться хвора тварина, яку вовкам слід з’їсти, тощо. Водночас П. – бог торгівлі у східних...
- Скальд Скальд (давньосканд. skald – поет, співак) – поет дописемної художньої творчості при дворах правителів скандинавських держав, який складав пісні про походи норманських вождів та пригоди вікінгів. Основні свідчення про поезію С. зафіксовані у “Молодшій Едді”....
- ВИЛИ (БІЛІ ВИЛИ, СУЖЕНИЦІ, СИВИЛИ, СЕСТРЕНИЦІ) ВИЛИ (БІЛІ ВИЛИ, СУЖЕНИЦІ, СИВИЛИ, СЕСТРЕНИЦІ) – богині долі, які, згідно з повір’ям, присутні під час народження дитини й визначають її долю, вселяють в неї душу. Водночас – богині поезії, музики, танців. За давньоукраїнськими легендами,...
- ДВОРОВИК (ДВОРОВИЙ) ДВОРОВИК (ДВОРОВИЙ) – добрий дух обійстя; бог, що охороняє від мору, пожежі, грабунку всю живність і все добро у дворі селянина. Сприяв збагаченню, добробуту, щастю хлібороба. (За О. Афанасьєвим)....
- ЛАД ЛАД – бог шлюбу та родинної злагоди й вірності та людської благополучності. Чоловік Лади. Зображувався лише разом з нею. Свято Л. відбувалося з 25 травня по 25 червня. В жертву Л. приносили білого півня (символ...
- Скорочено – БАЖАННЯ – МИХАЙЛЬ СЕМЕНКО Чому не можна перевернути світ? Щоб поставити все догори ногами? Це було б краще. По-своєму перетворити. А то тільки ходиш, розводячи руками. Але хто мені заперечить перевернути світ? Місяця стягнуть і дати березової каші, Зорі...
- БАБА БАБА – одне з найстародавніших і найбільших божеств у прото-українців (кам’яний вік) та давніх українців (палеоліт, неоліт, енеоліт, бронзовий вік). Богиня життя, родючості, здоров’я, вагітних, мисливців. Культ Б. розвинувся за часів матріархату. Капища Б. містилися...
- ЖИРОВИК ЖИРОВИК – божество, що мешкає в людській оселі, по коморах та засіках, у льохах та на горищах і сприяє добробуту, достаткам; всіляко охороняє продовольчі запаси від знищення. (За О. Афанасьєвим) ....
- КРАСНА ГІРКА 5 травня святкуємо Красну гірку. Здавна гори мали символічне значення. Зверніть увагу: майже всі стародавні міста побудовані на горах. Гори здавна були місцями язичницьких богослужінь і судів для народів Європи, часто ставали місцями поховання померлих....
- Купальські пісні Купальські пісні – вид календарної обрядової лірики, яка з часів язичництва супроводжувала обряд величання бога плодючості, згоди і любові – Купайла, або Купала. До новітнього часу цей святковий обряд дійшов фрагментарно, із запровадженням християнства він...
- ВОГНЕБОГ-СВАРОЖИЧ Син Сварога, Бог вогняних жертвоприношень. Вірогідно, колись у пам’яті народів зберігалися всі дванадцять (або й тринадцять) імен Сварожичів, які були покровителями місяців (згадаємо казку про дванадцять місяців). Найвідомішим в Україні Сварожичем вважається Симаргл – Вогнебог,...
- Глоса Глоса (грецьк. glossa – мова, застаріле слово) – вірш в іспанській поезії за доби середньовіччя та Відродження, який починався здебільшого чотирирядковим епіграфом (мотто) із сформульованою темою твору в цілому, що розкривалася у відповідних за кількістю...
- Бажання М. Семенко Чому не можна перевернути світ? Щоб поставити все догори ногами? Це було б краще. По-своєму перетворити. А то тільки ходиш, розводячи руками. Але хто мені заперечить перевернути світ? Місяця стягнуть і дати березової каші, Зорі...
- Художня асоціація Художня асоціація – зв’язок уявлень, коли одне з них у людській свідомості викликає низку інших, інколи ірраціональних (чистий – божественний), за контрастом (добро – зло), суміжністю в часі (весна – цвітіння) чи в просторі (поле...
- Бармак Бармак (тюрк, палець) – тюркський силабічний різновид віршування, що грунтується на рівній кількості складів у кожному віршовому рядку, незалежно від ритмічного акценту. За кількістю складів у рядку розрізняється Б. п’ятискладний, шестискладний тощо, аж до п’ятнадцяти-складного....
- РОЖАНИЦІ РОЖАНИЦІ – давньоукраїнські першобогині родючості, небесні “ГОСПОДИНІ СВІТУ” (мати й донька). Уявлялися напівжінками-напівлосицями. Згідно з повір’ям, жили на небі, ототожнювалися з найважливішими зоряними орієнтирами – Великою Ведмедицею (за давніх часів – Велика Лосиця) та Малою...
- Скорочено – СИРВЕНТА1 – БЕРТРАН БОРН 8 КЛАС БЕРТРАН БОРН СИРВЕНТА1 Люблю травневий світлий час І ніжні квіти весняні, Люблю, коли чарують нас Пташині радісні пісні, І тішусь я красою Рясних наметів і шатрів, Розкиданих серед лугів, Де гасла ждуть до...
- Ява Ява – частина акту (дії) у драматичному творі, що визначається незмінним колом (кількістю) дійових осіб. Нова Я. розпочинається з виходом зі сцени чи появою на ній нового персонажа (або групи). Поділ драматичного твору на Я....
- ХЛІБНИК ХЛІБНИК – домашнє божество, що оберігало зерно і борошно в засіках від псування та гризунів. Згідно з повір’ям, сприяло вдалому випіканню хліба. (За О. Афанасьєвим)...
- “Авжеж!” “Авжеж!” – літературно-мистецький журнал (до 1991 – літературно-публіцистичний альманах). Видається в Житомирі з 1990 як незалежний часопис. Сприяв появі творів, що в силу різноманітних обставин не могли бути надруковані в офіційних виданнях “перебудовчого” періоду. На...
- БІЛИЙ ЛЕБІДЬ БІЛИЙ ЛЕБІДЬ – птах-тотем. Згідно з повір’ям, в нього перевтілювався БІЛОБОГ. Волхви суворо, під загрозою смертної кари, забороняли полювання на Б. Л. (За П. Трощиним)....
- Розкажіть про вплив української культури на розвиток творчості Миколи Гоголя як українського і російського письменника Микола Гоголь народився та виріс в Україні. Дитинство його минуло у мальовничих місцях, овіяних козацьким минулим, давньої історією, народними легендами. Змалку Микола бачив колоритних людей з народу навколо себе: козаків, чумаків, торговців на базарі, хитрих...