Рубрика
Рубрика (лат. rubrica, від ruber – червоний) – спосіб позначення окремих частин тексту літературного твору; первісно – назва закону, написана червоною фарбою. В книзі Р. може бути тематичною, формально-графічною (буквиця, цифра, літера з крапкою або дужкою, зірочки, лінійки тощо), “німою” (пробіл у суцільному тексті).
(1 оценок, среднее: 5,00 из 5)
Рубрика
розповідь про мурах для дітей
Related posts:
- Шифр Шифр (фр. chiffre – цифра) – у бібліотечній справі – умовне позначення місця книги на бібліотечних полицях, документальних матеріалів – в архівосховищах. Існує багато інших застосувань Ш., зокрема при обробці інформації на електронно-обчислювальних, машинах....
- Криптонім Криптонім (грецьк. kryptos – прихований, секретний та опута – ім’я) – літера чи літери, якими підписується автор під своїм твором, різновид псевдоніма. Приміром, “С.” – Стефаник Василь....
- Автограф Автограф (грецьк. autds – сам і grapho – пишу) – власноручний рукописний текст твору певного автора або його напис на книзі, листи тощо. Автограф зберігається в архівах, книгосховищах, музеях, приватних колекціях, є предметом вивчення текстологів,...
- Прихід зими Прихід зими Крокую рідним містечком. На доріжках, деревах, будівлях лежить пухнастий сніжок, переливаючись на ласкавому сонечку. Маленькі зірочки, що повільно сідають на ніс, щоки, вії, наче вітаються зі мною, мовчазливо повідомляючи про прихід найчудовішої пори...
- Ліпограма Ліпограма (грецьк. lеіро – не вистачати та gramma – літера, риска, написання) – вірш, в якому бракує певного звука задля витворення особливого евфонічного ефекту. Таку функцію виконують асонанси та алітерації, вимагаючи від поета витонченого естетичного...
- Інтерв’ю Інтерв’ю (англ. interview – зустріч, бесіда) – жанр публіцистики, який передбачає оприлюднення в пресі, на радіо чи телебаченні розмови з конкретною особою. І. концентрується навколо однієї чи кількох тем. Написані І. часто є безцінними літературними...
- ВОЛХВИ ВОЛХВИ – давньоукраїнські жерці, служителі язичницького релігійного культу. Носії стародавньої української культури й духовності, народної медицини, знань з астрономії, математики, географії, будівництва тощо. Володіли, як правило, багатьма мовами, зокрема арабською, латинською, грецькою, німецькою, вірменською та...
- Іллітерат Іллітерат (лат. illitera – не буква, не літера) – запис певних звуків української мови, для яких не існує відповідних графічних знаків (“гм”, “тпру”, “угу” “хр-р-р” та ін.) або які силоміць вилучені із мовного обігу, як-от...
- ЗІРОЧКИ – Наталя Забіла Літературне читання 3 клас ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ Пейзаж Наталя Забіла ЗІРОЧКИ Ледве ясне сонечко Скотиться додолу, Ледве вечір присмерком Вкриє ліс і поле, Як на небі синьому, Понад цілим світом, Ми, веселі зірочки, Вогники засвітим. Безліччю...
- Летризм Летризм (фр. la lettre – літера, шифт) – авангардистський рух, започаткований 1947 у Парижі, різновид конкретної поезії. Його представники (І. Icy, М. ЛемеТр та ін.) вважали, що слово вичерпало свої зображально-виражальні та комунікативні можливості, тому...
- Імажинізм Імажинізм – літературна група і напрям у російській поезії (В. Шершеневич, Р. Івнєв, С. Єсенін, А. Маріенгоф, пізніше А. Кусиков та І. Грузинов), які з’явилися на літературному обрії в 1919, заманіфестувавши свою появу в журналі...
- Скорочено – “ЗА СОНЦЕМ ХМАРОНЬКА ПЛИВЕ.. – ТАРАС ШЕВЧЕНКО За сонцем хмаронька пливе, Червоні поли розстилає І сонце спатоньки зове У синє море: покриває Рожевою пеленою, Мов мати дитину. Очам любо. Годиночку, Малую годину Ніби серце одпочине, З Богом заговорить… А туман, неначе ворог,...
- Мета “Мета” – літературно-політичний вісник, що виходив за редакцією К. Климковича у Львові з вересня 1863 до грудня 1865 як продовження тижневика “Вечерниці”. Літературне обличчя журналу визначали вміщені в перших номерах твори Т. Шевченка (“Заповіт”, “Н....
- Анаграма Анаграма (грецьк. ana – пере та gramma – літера) – переставлення літер у слові, завдяки чому витворюється нове значення, прочитуване у зворотному напрямку (тік – кіт, мука – кума, літо – тіло), постають псевдоніми (Симонов...
- Обрамлена повість, або Обрамлення Обрамлена повість, або Обрамлення – літературний жанр, якому властиве об’єднання за допомогою зв’язувальної рамки різнорідних сюжетів новелістичного, казкового чи байкового гатунку. Розважальна настанова вставних сюжетів сполучається із дидактичним завданням “рамкової” історії, сприяючи художній та логічній...
- ЛОМОТА ЛОМОТА- міфічна потвора, що несла людям хворобу кісток, кінцівок, нарости на суглобах тощо. Одна з тринадцяти доньок МАРИ. Зображувалась у вигляді потворної баби з вивернутими кінцівками, повернутою назад головою тощо. (За П. Трощиним)....
- З великого часу “З великого часу” – військовий ілюстрований літературно-науковий збірник. Вийшов 1916 у Львові коштом товариства “Просвіта” разом з календарем цього ж товариства, охоплював поетичні, прозові твори та літературно-критичні й публіцистичні статті, спогади. Тут вперше надруковано низку...
- ЛАДА Богиня материнства, старша Рожаниця, опікунка гармонії, ладу у Всесвіті, мати двох першопочатків життя – Лелі (Води, жіночості) і Полеля (Вогню, мужності). За легендами, у Києві стояв храм богині Лади, де була її статуя, прикрашена коштовностями,...
- Історія Київської Русі у “Велесовій книзі” Історія Київської Русі у “Велесовій книзі” І. “Велесова книга” – найдавніший літопис праукраїнців. ІІ. Історична цінність “Велесової книги”. 1. “Велесова книга” – пам’ятка-захист віри наших предків. 2. Оспівування у “Велесовій книзі” історичних злетів Русі. 3....
- Велич книги “Бгагавад – Гіта як вона є” Центральною частиною “Махабгарати” є книга “Бгагавад-Гіта як вона є” – один з найвеличніших творів духовного, філософського і мистецького спрямування, в якому втілено суть величної мудрості Індії у формі бесіди між Верховним Богом Крішною та його...
- Нота бене Нота бене (лат. not a bene – зверни увагу, зазнач) – помітка на книзі, рукописі, документі біля слів, на які слід звернути особливу увагу. Символом Н. б. є латинські букви NB та їх зрощений варіант...
- Лютий Григорій Іванович Лютий Григорій Іванович – український поет. Народився 7 лютого 1949 року в м. Гуляйполе, тепер Запорізької області. Закінчив 1973 року Запорізький педагогічний інститут. Учителював, працював у районній газеті. Автор збірок “Крилатий корінь” (1984), “Крона вічності”...
- Мій портфель (твір-казка) 6 КЛАС НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Мій портфель (твір-казка) Портфель – великий мій друг і працьовитий помічник. Правда, у вихідні і на канікулах він вилежується в моїй кімнаті, та в робочі дні він завжди зі мною. Як...
- Значення літератури в житті людини – ІІ варіант 6 клас II варіант Художня література як один із видів мистецтва – найпопулярніший і найдоступніший усім. Вона приносить радість людині, підносить її духовно. Слово література походить від латинського “літера” – буква. Пряме значення цього слова...
- КОНЮШНИК КОНЮШНИК – “домашній” бог, що охороняв конюшню і коней від усякого лиха, хвороб, пожежі тощо. Давні українці приносили пожертвування К., залишаючи в яслах конюшень на ніч всілякі продукти. (За О. Афанасьєвим). КОРКУША – потвора, що...
- Вечірня година Вечірня година Вечір… Зимовий чи літній, весняний чи осінній, кожен вечір – це нова казка, неповторна своєю чарівністю. Ось сонечко котиться за обрій. На нього можна вже дивитись. Воно схоже на велику червону зірку. А...
- Література “потоку свідомості” Література “потоку свідомості” – література, в якій відтворюється безпосередній плин духовного життя людини як калейдоскопу відчуттів, уявлень, переживань, роздумів, вражень, викликаних сприйнятим довкіллям і відчуттям внутрішнього стану людини, одна з форм психологізму літератури, яка склалася...
- Катахреза Катахреза (грецьк. katdchresis – зловживання) – різновид гіперболічної метафори, в якій сполучаються слова, логічно між собою не узгоджені (“червоне чорнило”, “пекучий лід” тощо). Частіше подібні тропи називають оксиморонами, оскільки вони створюються завдяки незвичайному використанню епітетів...
- Поетизм Поетизм – слово або зворот особливого естетичного змісту, яке. витворює специфічне враження, породжує стан духовного. , піднесення. Це можуть бути назви різних міфічних істот (німфа, пан, див, мавка тощо), явищ природи (весна, гроза, “бабине літо”...
- Фігурний вірш Фігурний вірш (лат, figura – зовнішній вигляд, образ) – вірш, в якому синтезовано властивості звукових та візуальних мистецтв, втілені у винахідливій, переважно графічній, формі. Запроваджений еллінським поетом Сіммієм (збереглося три його вірші – у вигляді...