РУБАЇ – ОМАР ХАЙЯМ

ОМАР ХАЙЯМ

РУБАЇ

Ні, не гнітять мене перестрахи й жалі, Що вмерти мушу я, що строки в нас малі: Того, що суджене, боятися не треба; Боюсь неправедно прожити на землі.

Коли у небуття і ймення наше кане,

Не згасне сонечко у небі полум’яне.

Нас не було, та світ не був від того гірший:

Він не погіршає й тоді, як нас не стане.

Навіщо хмуриться і день у день журиться?

На цім шляху тобі не трапиться криниця.

Не в наших-бо руках всі наші справи.

Долі Скоритися загодя – так мудрому годиться.

Боюсь, що більше ми не вернемось

додому,

Ні з ким не стрінемось у обширі земному.

Цю мить, що ти прожив, вважай своїм трофеєм!

Бо що нас потім жде, не дано знать нікому.

Всі таємниці пильно зберігай,

Щоб не дізнався нелюд і шахрай.

І зваж: як з іншими ти поведешся,

Того від інших і собі чекай.

Хоч я не шліфував покірності перлину

І тягаря гріхів з плечей своїх не скину,

Все ж не пускаюся я берега надії,

Бо тільки істину я визнаю єдину.

Якби творцем я був, я б ці коловоротні

Мінливі небеса у світові безодні

Повергнув без жалю й такі створив,

Щоб завжди Могли сповнятися бажання благородні.

Я тільки

й знаю, що знання шукаю,

В найглибші таємниці проникаю.

Я думаю вже сімдесят два роки –

І бачу, що нічого я не знаю.

Я б краще вороном копався у ріллі,

Ніж у негідника живився при столі.

Сухим окрайчиком задовольнятись краще,

Ніж губи мазати в чужому киселі.

Переклав з фарсі ВАСИЛЬ МИСИК.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)

РУБАЇ – ОМАР ХАЙЯМ


прислів'я про вітер
РУБАЇ – ОМАР ХАЙЯМ