Розмір вірша
Розмір вірша – визначальна умова структурування вірша. Для тонічної системи (дольник, верлібр тощо) Р. в. характерний кількістю наголосів та розташуванням цезури, для силабічної (восьмискладник, десятискладник і т. п.) – кількістю складів. та їх місцем у вірші, для силабо-тонічної – кількістю стоп певного метра та місцезнаходженням цезури. Один із прикладів силабо-тонічного віршування – поезія Є. Маланюка “Істотне”, написана п’ятистопним ямбом з цезурою після другої стопи:
Співа блакить // крізь готику риштовань,
Дзвенить цемент j j крізь дужу плоть будов.
І все ж таки. // в началі було – Слово!
І все ж таки, // начальний дух – Любов!
Однак Р. в. не обмежується щойно зазначеними, досить поширеними в українській поезії системами, він спостерігається і в інших, маловживаних віршових формах (п’ятискладова стопа з наголосом на третьому складі) чи в логаедах (гекзаметр, пентаметр).
Розмір вірша
твір за літературною спадщиною лесі українки
Related posts:
- Віршовий розмір або Метр Віршовий розмір, або Метр (грецьк. – metron – міра) – поширений у силабо-тонічній версифікації термін для позначення особливостей ритмічної одиниці, покладеної в основу певного віршового твору, власне – міра вірша, його загальна схема, і якою...
- Віршована мова Віршована мова – ритмічно організоване мовлення, здійснене на основі конкретно-історичної версифікаційної (силабічної, силабо-тонічної, тонічної, коломийкової) системи, відмінне від прози. Найчастіше використовується в ліриці....
- Трискладовий розмір Трискладовий розмір – в українському силабо-тонічному віршуванні – розмір, де при одному наголошеному складі розташовані два ненаголошених: – ∪ ∪ (дактиль); ∪- ∪ (амфібрахій); ∪ ∪ – (анапест). В античній версифікації Т. р. витворює сполука...
- Скорочено – ІСТОТНЕ – ЄВГЕН МАЛАНЮК Діла ростуть у невмолимі черги. Громадиться цеглинами життя. Як рух, як пруг, як вічний вир енергій. Триває й визначається буття. Співа блакить крізь готику риштовань. Дзвенить цемент крізь дужу плоть будов. І все ж таки:...
- Силабо-тонічне віршування. Віршовий розмір. Стопи. Рими УРОК 23 Тема. Силабо-тонічне віршування. Віршовий розмір. Стопи. Рими. Мета: розкрити учням зміст понять “силабо-тонічне віршування”, “віршовий розмір”, “стопа”, “рими”; показати мету упорядкованої повторюваності наголошених і ненаголошених складів у віршах; навчити учнів малювати схему строфи,...
- Істотне – ЄВГЕН МАЛАНЮК Скорочено Діла ростуть у невмолимі черги. Громадиться цеглинами життя. Як рух, як пруг, як вічний вир енергій. Триває й визначається буття. Співа блакить крізь готику риштовань. Дзвенить цемент крізь дужу плоть будов. І все ж таки:...
- Істотне скорочено – Євген Маланюк Діла ростуть у невмолимі черги. Громадиться цеглинами життя. Як рух, як пруг, як вічний вир енергій, Триває й визначається буття. У наступній строфі автор за допомогою метафори створив неповторний образ будівлі. Водночас він утверджує думку...
- Алкеєва строфа Алкеєва строфа – одна з античних строф, власне чотирирядкова строфа, що складається з різнометричних (логаедичних) стоп; серед них розрізняється “алкеїв одинадцятискладник”, що містить ямбічні рядки з анапестом у четвертій стопі, “алкеїв дев’ятискладник” ямбічного вигляду та...
- Пірихій Пірихій (грецьк. pyrrichios, від pyrriche – військовий танок) – в античній версифікації – стопа з двох коротких складів І^-^І. У силабо-тонічній системі П. умовно називається заміна стопи ямба чи хорея стопою з двох ненаголошених складів,...
- Стопа Стопа – в силабо-тонічному віршуванні – це група складів з певним, незмінним для даного вірша розташуванням у ній одного наголошеного і одного, двох або трьох ненаголошених складів. Від повторення стоп залежить розмір вірша....
- Орієнтовний план аналізу ліричного вірша I. Дата написання. II. Реально-біографічний і фактичний коментар. III. Жанрова своєрідність. IV. Ідейний зміст: 1. Провідна тема. 2. Основна думка. 3. Емоційне забарвлення відчуттів, виражених у вірші в їх динаміці або статиці. 4. Зовнішнє враження...
- Силабо-тонічне віршування Силабо-тонічне віршування (грецьк. syllаbe – склад і tonos – наголос) – система віршування, в основу якої покладено принцип вирівнювання наголошених та ненаголошених складів, їх чергування, кількість та місце розташування ритмічних акцентів у віршовому рядку. В...
- Звукова організація вірша Звукова організація вірша – інтонаційна впорядкованість звукових елементів у поетичному мовленні, на основі якої формується версифікаційна система (звукопис, ономатопея, зіткнення, алітерація, асонанс, евфонія, епіфора, анафора та інші засоби фоніки)....
- Ямб, хорей та інші… Звідки ці назви? Найпоширеніші розміри в силабо-тонічній системі віршування – ямб, хорей, дактиль, амфібрахій, анапест. Ці назви походять з грецької мови. Так, слово “ямб” споріднене з власними іменами Ямб і Ямбі. Щодо цього існує дві версії. За першою...
- Мелодика вірша Мелодика вірша (грецьк. melodos – пісенний) – один з яскравих проявів версифікаційної інтонації, що полягає у гармонійній модуляції тону голосу в поетичному мовленні (зниження – підвищення), розгорнута система інтонування (за Б. Ейхенбаумом) у поетичному синтаксисі,...
- Словоподіл Словоподіл- міжсловесна пауза. Термін введений у науковий обіг Б. Томашевським. Тісний зв’язок С зі стопоподілом, інтонаційно-логічною та структурною назвою відіграє велику роль у ритмічно-фонетичній організації вірша, де, як правило, збігаються цезури. Так, наприклад, збіг С...
- Аналіз вірша Виходжу один я на дорогу Лєрмонтова М. Ю У багатьох віршах Лєрмонтова – “Стрімчак”, “На півночі дикому коштує самотньо”, “Вітрило”, “И нудно, і смутно, і комусь руку подати…” – звучать мотиви смутку й самітності. Але особливо відчуємо цей мотив у вірші “Виходжу один...
- ЗАКРІПЛЕННЯ ЗВУКОВИХ ЗНАЧЕНЬ БУКВИ Цц. ОПРАЦЮВАННЯ КАЗКИ “РОДИЧІ” ТА ВІРША В. ЛУЧУКА “УСТАВАТИ РАНО ТРЕБА” Мета: закріпити знання учнів про букву Цц та її звукові значення; формувати свідомі навички читання слів з буквою Цц; розвивати мовлення, мислення, увагу; виховувати патріотичні почуття. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ...
- Аналіз вірша Самійленка Патріоти У творчості Володимира Самійленка переважають сатиричні та гумористичні вірші. В них поет висміює лінь, неробство, пусті балачки своїх співвітчизників. До таких поезій належать і «Патріоти». Вірш був написаний у 1894 році. Основний віршовий розмір –...
- Аналіз вірша чи Простиш мені мої ревниві мрії Пушкіна А. С Любовна лірика Пушкіна неповторна й своєрідна, “ніжне, запашне й граціозне” почуття сполучається в ній з тонким психологізмом, з філософським осмисленням ситуації, з виходом у перспективу майбутнього. У цих віршах нам не тільки відкривається весь спектр...
- Літературний аналіз вірша Лєрмонтова “Як небеса, твій погляд блищить” Уже із самого початку, без усякого вступу, автор починає описувати головне у вірші, що говорить про те, що він не хотів чекати, щоб виразити всі свої емоції із приводу теми вірша, відразу показати людям, що...
- Виразне читання вірша Ш. Петефі “Коли ти муж, будь мужнім…” УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 6 КЛАС ІІ семестр ЛЮДИНА В ЖИТТЄВИХ ВИПРОБУВАННЯХ УРОК № 51 Тема. Виразне читання вірша Ш. Петефі “Коли ти муж, будь мужнім…” Мета: вдосконалювати навички виразного читання, працювати над інтонацією, логічним...
- Твір Могутня сила вірша І. Франка “Каменярі” Могутня сила вірша І. Франка “Каменярі” І. Я. Франко – наш геніальний поет, який оспівував людину, її силу. Вірш “Каменярі” часто називають поемою. І це не випадково. Твір дійсно виходить за межі вірша не стільки...
- Аналіз вірша Н. А. Некрасова “Селянські діти” Я впевнений, що за всіх часів і у всіх народів діти, на відміну від дорослих, схожі між собою. Дітлахи, що дивляться на нас зі сторінок вірша Н. А. Некрасова “Селянські діти”, не занадто відрізняються від...
- Біблійний контекст одного вірша О. С. Пушкіна Мірошник В. І. Коментар Б. В. Томашевского до вірша О. С. Пушкіна “До Гнєдича” 1832 на сьогоднішній день залишається основним. З пушкінського десятитомника він перекочував в інші видання, наприклад, у тритомне зібрання творів поета, що...
- Систола Систола (грецьк. Systole – скорочення) – поява наголошеного складу в тій позиції, де за розміром силабо-тонічного вірша має бути ненаголошений склад: Хто може випити Дніпро, Хто властен виплескати море, Хто наше злото-серебро Плугами кривди переоре,...
- Аналіз вірша До моря Пушкіна А. С Первісний варіант вірша “До моря” був написаний Пушкіним у південному посиланні, в Одесі. Вернувся до цього послання поет уже в “новій” посиланні – у Михайлівськім, в 1824 році. Цей вірш завершувало собою романтичний період творчості...
- Аналіз вірша С. А. Єсеніна “Не шкодую, не кличу, не плачу” Тема вірша – призначення людини, його зрілий погляд на прожите життя, її осмислення. Перед ліричним героєм постає проблема догляду юності, і він не хоче з цим погоджуватися, але все-таки він приходить до вирішення змиритися з...
- Моє розуміння вірша О. Пушкіна “Пророк” Вірш “Пророк” був написаний у липні-вересні 1826 року після сумнозвісних подій – страти п’яти керівників декабристського повстання. В основі вірша традиція алегоричного використання біблійних мотивів, де образ співця синонімічно зближувався з образом біблійного пророка. Такі...
- Аналіз вірша І. А. Буніна “Забутий фонтан” Серед поетів “срібного століття” мені більше подобається І. А. Бунін, тому що він виражає свої почуття, думки, преживания дуже легко й краисиво. Бунін уважається найкращим поетом, кторий так легко звертається із сонетами. У Буніна самою...