Рондо
Рондо (фр. rondeau – круглий) – назва строфічної організації вірша з відповідною жорсткістю форм, яка склалася у середньовічній французькій поезії, звідки поширилася на європейські літератури. Основним вважається канонічне Р. з тринадцяти рядків на дві рими, де перший двічі повторюється на восьмому та тринадцятому, зразки якого спостерігалися у творчості К. Маро (XVI ст.). Відомі також Р. з одинадцяти та п’ятнадцяти рядків (“Осіннє свято” М. Рильського), а також – складне Р. з чотиривіршів із обов’язковим повторенням послідовно
Де захват мій бурхливий, наче море? а
Де перша ніжність, перше з щастям горе? а
Минуло все. Розвіялось – мов сон… б
І хоч зривався з уст тоді прокльон, б
Але життя знов вабило просторе. а
На герць я закликав: “Гей, хто поборе?!” а
Не знаючи, що єсть життя закон, б
Що й дужого закутає в полон… б
Де захват
І ти вгадаєш вже, кохання зоре? а
Та як же віл мій в темряві розоре а
Належного мені лану розгон?.. б
Де сонце мрій – життя мого вогонь? б
Та ще про що питаєш, серце хоре, а
– “Де захват мій?” (а)
У XIV-XV ст. терміном “Р.” почасти називали тріолет.
Рондо
позакласне читання сторінками історії україни
Related posts:
- Мустезад Мустезад- у класичній поезії народів Близького та Середнього Сходу і Середньої Азії – форма вірша, в якому довгі рядки (14 та більше складів) чергуються з короткими (6 складів). Кількість рядків у строфі буває від двох...
- Строфа Строфа – повторюване в даному вірші поєднання кількох віршованих рядків, зв’язаних між собою певною системою рим та інтонацією або за змістом, а також відділене від аналогічних сполук помітною паузою тощо....
- Віланела або Віланель Віланела, або Віланель (фр. villanelle, від лат. villanus – селянський) – у добу середньовіччя – пісня пастухів, у добу Відродження – пісня про кохання, стилізована під сільську пісню. Строфічна будова В. досить складна: має 6...
- Епіфора Епіфора – стилістична фігура, протилежна анафорі: повторення однакових виразів, слів або звукових сполучень у кінці віршових рядків чи строф, а також прозових уривків з метою посилення виразності поетичної мови, підкреслення чогось....
- Коліно Коліно – частина пісенного рядка між паузами (цезурами), що складає ритмомелодійну одиницю в загальній метричній структурі пісенної строфи (куплету). Наприклад, строфа старовинної козацької пісні має таку будову: Сокіл з орлом, // сокіл з орлом //...
- Катрен Катрен (фр. quatrain) – чотиривірш, строфа з чотирьох рядків із суміжним, перехресним чи кільцевим римуванням при розмаїтому чергуванні будь-яких клаузул. Вживається і в неповному римованому вірші (рубаї), і в неримованому. Структура К. сприяє досягненню оптимального...
- Яке значення рими у строфі? Строфа – це певна кількість віршових рядків, що становлять ритмічне й синтаксичне ціле, як правило, об’єднане римою. Для зручності рядки, що римуються, позначаються однаковими буквами, малими – чоловічі рими, великими – жіночі. У такому записі...
- Як клаузула співвідноситься з римою? Рима – це співзвучність у закінченні віршових рядків. Клаузула – це закінчення віршового рядка, і римоване, і неримоване, включаючи останній склад. Як і клаузули, рими бувають чоловічі, жіночі, дактилічні й гіпердактилічні. Білі вірші не мають...
- Метаграма Метаграма – (грецьк. metagrdpho – внесення зміни у текст) – віршовий прийом (подеколи – літературна гра), який полягає в заміні початкової літери у слові, що призводить до появи нових слів з відмінним смисловим значенням (жито...
- СИНТАКСИЧНИЙ ПАРАЛЕЛІЗМ Паралелізм (грец. παράλληλοζ – той, що йде поруч) Синтаксичний – це стилістична фігура, яка грунтується на однотипній синтаксичній побудові двох або більше суміжних мовних одиниць, переважно рядків поетичного тексту, що породжує відчуття їхньої симетрії. Наприклад:...
- Куплет Куплет (фр. couplet, від coupler – сполучувати попарно) – назва строфи в народній пісні, що складається з двох або чотирьох рядків, які між собою римуються: Змалювали очі, змалювали брови, Та не змалювали тихої розмови (“Летіла...
- Акцентний вірш Акцентний вірш (лат. accentus – наголос) – вірш, ритміка якого заснована на підставі відносного врівноваження кількості наголосів, тобто на однаковій кількості наголосів у віршовому рядку при різній кількості ненаголошених. складів у межах рядків та між...
- Набір Набір – типографські літери і пробільний матеріал; процес виготовлення рядків текстової друкарської форми (яка також називається Н.) за допомогою раніше виготовлених літер і пробільного матеріалу або шрифтоносіїв (набірних матриць). Простим вважається Н. шрифтом однієї гарнітури...
- Тирада Тирада (фр. tirade, від італ. tirare – тягти) – довга фраза, велемовна репліка, монолог пафосного характеру. У французькому віршуванні – строфа, в якій рядки пов’язувалися спочатку одним асонансом, пізніше – моноримою. В українських думах Т....
- Авторський аркуш Авторський аркуш – одиниця виміру обсягу літературного твору. На практиці прийняті такі обсяги одного А. а.: для прози – 40 тис. друкованих знаків (з інтервалами між словами включно), для поезії – 700 рядків віршового матеріалу,...
- Рондель Рондель – закінчений вірш із 13 рядків, поділених на три строфи. У перших двох по чотири рядки, у третій – п’ять. Перші два рядки цілком повторюються у кінці другої строфи, а перший рядок ще й...
- Холостий віршовий рядок Холостий віршовий рядок – незаримований віршовий рядок на відміну від інших рядків. Досить часто спостерігається у східній поезії (газелі, рубаї, туюги та ін.), трапляється і в українській, зокрема у катрені, де можуть не римуватися перший...
- Гіпометрія Гіпометрія (від грецьк. hypo – під та metron – міра) – утинання одного з рядків вірша, не зумовлене ні строфічною структурою, ні потребами віршового розміру, хіба що потребами нічного сюжету: Зціпив зуби. Блідий-блідий! За байраком...
- Глоса Глоса (грецьк. glossa – мова, застаріле слово) – вірш в іспанській поезії за доби середньовіччя та Відродження, який починався здебільшого чотирирядковим епіграфом (мотто) із сформульованою темою твору в цілому, що розкривалася у відповідних за кількістю...
- Скорочено – СТОЯЛА Я І СЛУХАЛА ВЕСНУ… – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Стояла я і слухала весну. Весна мені багато говорила, Співала пісню дзвінку, голосну, То знов таємно-тихо шепотіла. Вона мені співала про любов, Про молодощі, радощі, надії, Вона мені переспівала знов Те, що давно мені співали...
- Нона Нона (лат. nоnа – дев’ята) – рідкісна строфа з дев’яти рядків, що має вигляд октави з одним долученим рядком та наділена потрійною римою (третій, шостий, дев’ятий рядки): Я летів красивим чортом а На коні, як...
- Яка строфа найкоротша, а яка найпоширеніша? Двовірш (дистих) – найкоротша строфа, що складається з двох рядків, об’єднаних парною римою. Наприклад: Мріють крилами з туману лебеді рожеві, А Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. А В. Симоненко Найпоширенішою є чотирирядкова строфа (катрен),...
- ЗАГОРОВСЬКИЙ ВАСИЛЬ ЗАГОРОВСЬКИЙ ВАСИЛЬ (р нар. невід. – 1580) – давньоукраїнський письменник. Був королівським шляхтичем і збирачем податків на Волині, пізніше – брацлавським каштеляном. Брав участь у боротьбі проти татар, 1576 р. потрапив до них у полон...
- Сходинки (Східці), або Драбинка Сходинки (Східці), або Драбинка – графічне членування віршового рядка на окремі ритмічно-інтонаційні та експресивно-смислові фрагменти задля увиразнення поетичного мовлення. Вживаються у віршуванні, де окремим словам чи групам слів надається більше інтонаційної самостійності (фразовість) при функціональному...
- Панторима Панторима (грецьк. pantа – весь та rhythmos – узгодженість) – суголосся, що охоплює не лише окремі слова чи їх закінчення, а якомога повніше віршові рядки: Так важко на жорстокім камені Шляхів вирізьблювати грань. ‘ Невже...
- Чи бувають строфічні форми твердими? Що це означає? Деякі строфи мають усталену, традиційну будову, тому їх називають твердими, тобто непорушними. Це, зокрема, терцина, тріолет, секстина, октава, сонет, рондель. Вони виникли у поезії романських народів за часів перехідної доби від Середньовіччя до Ренесансу. Так,...
- Текст-розповідь “Після грози” От уже вщухли далекі розкати грому, припинилася злива. Вітер гонить тучі, і вони повільно пливуть геть. Шматочок за шматочком відкривається блакитне полотнище ясного неба. Після грози повітря свіже та вологе. Рослини стоять омиті дощовою водою....
- П’ятивірш П’ятивірш – п’ятирядкова строфа за схемою римування: абааб: Вона глуха, вона німа: а Гукай, кричи, співай до рана – б Усе дарма, усе дарма – а Не озоветься біла тьма… а І знов вертає Біла...
- Сонет Сонет (італ. sonetto – звучати) – ліричний вірш, що складається із 14-ти рядків, з чіткою визначеною системою римування та строгою будовою. Вперше сонет виник на початку XIII ст. в Італії. Серед різних видів сонета виділяються...
- Індіанські міфи та легенди у “Пісні про Гайавату” Генрі Лонгфелло Ця поема принесла авторові, Генрі Лонгфелло, світову славу. Він написав ії після поїздки до Європи, де ознайомився із фінським епосом “Калевала”. Центральний образ поеми – вождь племені оджибуеїв, благородний і мудрий Гайавата. Нащадок Місяця і...