Романтичні образи поезій П. Тичини

Романтичні образи поезій значно наближені до реальних обставин творчого життя, про що найвиразніше може свідчити центральний образ, в якому передано наш нездоланний поступ вперед, невичерпна творча енергія, активна революційна сила, – образ вітру з України. Романтичний образ “краси нового дня” конкретизується у фактах соціалістичних перетворень у місті й на селі . Художні деталі – гудки заводів, дзенькіт на будівництві, літак, артезіанський колодязь, електрика – символізують нове життя радянських людей. “Вітер з України”

– пісня слави радянській матеріземлі, як джерелу могутньої сили. Як і в кращих віршах збірки “Плуг”, тут чудово проявились риси, властиві соціалістичному реалізму: показ єдності особистого й громадського, органічний зв’язок ліричного героя з масами, активна участь поета в боротьбі нового світу із старим, поєднання реалізму й революційної романтики в зображенні життя.

Презирство до ворогів народу, різного роду зрадників і злочинців, підсилюється тим, що поет навіть не називає їх, а лише визначає тропами або тільки вказує на об’єкт сатири. Цим прийомом користувався М. Горький у статті “О культурах”,

де він говорив про звиродніння, занепад культури капіталістичного світу: “їхня культура – це школа, де брешуть, парламент, де також брешуть, преса, де брешуть…”

Збагачення сатири, злиття лірики з сатирою свідчить про поглиблення революційної загостреності, агітаційної спрямованості творів П. Тичини. Це особливо зближувало його поезію з творчістю В. Маяковського, який, до речі, знав і любив вірші збірки “Вітер з України”. Коли у 1929 р. в Москві була зустріч російських і українських письменників, В. Маяковський напам’ять прочитав українською мовою рядки з циклу “В космічному оркестрі”:

Вставай, хто серцем кучерявий! Нова республіко, гряди! Хлюпни нам, море, свіжі лави!

О земле, велетнів роди!

Отже, аналізуючи твори збірки “Вітер з України”, ми приходимо до висновку, що П. Тичина продовжує пошуки найбільш зрозумілих і простих поетичних форм для відтворення найрізноманітніших і найскладніших життєвих процесів. Вперта праця поета над удосконаленням своєї художньої майстерності дала неабиякі результати. “Вітер з України” є значним вкладом в ідейнотворчий розвиток поезії реалізму.

Однією з кращих поезій П. Тичини 30х років є “Пісня молодості” . “Пісня молодості”-це крилате визначення соціалістичного життя. . Образи твору розкривають красу й багатство нашої дійсності -“соки, що коріння поять”, “плоди червонощокі, що к зимі достоять”, “майстри, що дім будують і подвір’я строять”, “юнаки, що завше норму удвоятьпотроять”, “могутні люди, що немов із сталі”, дихають на повні груди, прозирають далі, дружба між народами -“гірлянда із калини, що вже не порветься”. Це й є причиною нестримної радості, бадьорості, віри в подолання будьяких труднощів. Скільки музики, кр’аси, свіжості, сили, ліризму треба було відчути в піснях свого народу, щоб так живо передати почуття мільйонів людей, щоб відгукнутись на них такими натхненними рядками!

Ідея дружби народів – лейтмотив усієї творчості П. Тичини. Ми говорили про те, що ще в юнацькі роки поет перекладав твори М. Горького . На зорі влади він захоплюється творчістю В. Маяковського, славить великого російського народного поета О. С. Пушкіна, а в його особі і весь російський народ . В 20х роках Павло Тичина одним із перших почав перекладати на українську мову твори поетів Росії, Грузії, Азербайджану. Пізніше він перекладає твори В. Маяковського, О. Пушкіна і пише про них наукові роботи. В період довоєнних п’ятирічок основу його творчості становлять великі ідеї патріотизму, пролетарського інтернаціоналізму й дружби народів. Він вивчає мови, життя і літературу братніх народів, багато перекладає, подорожує по республіках.

Ось звідки в його творчості цього періоду такий інтерес до теми дружби народів. Ідея дружби народів передана в образі “Чуття єдиної родини”.

Найглибше ідея дружби народів розкрита в поезії “Чуття єдиної родини” . Вірш знайомить нас із зовсім новим, невідомим для мистецтва минулого почуттям, породженим лише нашим радянським життям і відкритим світові художниками соціалістичного реалізму,- відчуттям великої насолоди від пізнання скарбів братніх культур.

Необмежені простори розкриває перед людиною пізнання культури, мови інших народів, даючи можливість зрозуміти “сутнє” – душу, зміст життя народу, даючи натхнення митцям “як доброго здоров’я пивши коло криниці степової”. Пізніше поет писав: “Зрозуміти душу іншого народу – як це звучить ніжно, глибоко й дружньо!”


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...


Романтичні образи поезій П. Тичини
образ петра сліпий музикант