Роман-хрониця Уласа Самчука “Марія” – Нестеренко Катя

Роман “Марія” Уласа Самчука був написаний у 1934 році і присвячений українському селу. В ньому автор описує голодомор 1932-1933 років, знущання більшовиків на людьми.

Головна героїня – Марія. Роман починається описом дитинства дівчини і закінчується на сімдесят першому році ії життя. Кажуть, що часу не помічають тільки щасливі, але для Марії доля приготувала суспільні страждання.

І переш випробування в житті – самітність. Після смерті батьків, дівчина залишається зовсім одна. Пізніше – шлюб з некоханим чоловіком. І найстрашніше – смерть

своєї дитини. Марія мала в житті кохання, любила свого другого чоловіка – Корнія Паланчука. З ним і дітьми вона біла щасливою, незважаючи на суворі заходи більшовиків і влади. У сім’ї Паланчуків був найстарший син – димко – гарний статний парубок, який поважав своїх батьків, максим – повна протилежність димкові, дочка надія – добра, також любить батьків, як і Димко. Максим не поділив поглядів своїх батьків. В мене він викликає тільки обурення і неповагу. Я не сазуджую вчинок Корнія, котрий вбив сина-відступника. в такої людини як максим, немає віри, почуттів до батьків, нічого святого. Він стає на хибний шлях знущання
влади над людьми.

Під час штучного голодомору 30-х років вмерло близько 6 – 7 мільйонів людей. Заради влади більшовики готові були піти на все. Вони підкупили українців обяцінками про власну землю, мир і свободу. Земля завжди була и зостається годувальницею. Тому люди працювали і свято вірили у щасливе майбутнє. Але український хлібороб не розумів, що вільна праця може відбуватися тільки в незалежній державі, чого Україна ще довго чекала. Більшовицька система завдала великої школи українському народу, забрала життя багатьох людей.

Коли я читала цей твір. Мене переповнював сум за долю України. Роман викликає жаль і почуття поваги до наших предків, які пережили цей страшний період в історії України. Автор змалював картину того становища на прикладі однієї родини, однієї жінки, яка втратила близьких і відчула все горе на собі. Улас Самчу зробив акцент на духовній силі Марії, вона була сильною натурою, яка вижила в тяжкий період. Організований сталінсько – більшовицькою системою СРСР голодомор, призвів і до втрат, і до психічних відхилень. На мою думку, голодомор – це справжнє звірство, нечуване в історії лихоліття. Улас Самчук написав роман по гарячих слідах, висловив свої почуття та враження в образах героїв твору, в їхніх вчинках.

Роман “Марія” – це жорстока правда жорстокого часу. Прикро за рідну Україну, яка піддалась репресіям сталінського режиму. І ми, сучасні українці, не повинні забувати історію нашої країни, хоч вона і не тішить нас.

Наш президент Віктор Ющенко неодноразово звертає увагу кожного з нас на ті часи, коли 7 млн. безвинних людей пішли з життя і 10 млн. людей, які могли б ще народитися.

Нехай кожний, хто прочитав “сильний” роман “Марія”, пронесе в своєму серці хоч краплину історії, краплину душі українця, котрий бачив голодоморне лихо.

Вічна пам`ять вмерлим під час голодомору!

Нестеренко Катя


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)

Роман-хрониця Уласа Самчука “Марія” – Нестеренко Катя


значення творчості в стефаника
Роман-хрониця Уласа Самчука “Марія” – Нестеренко Катя