Головна ⇒ 📁Твори на вільні теми ⇒ Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?’ перший в українській літературі соціально-психологічний роман

Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?’ перший в українській літературі соціально-психологічний роман

Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – перший в українській літературі соціально-психологічний роман Українська література, зокрема проза, з часів Шевченка зазнала значного розвитку. Та особливе місце в багатому літературному доробку українських прозаїків посідає творчість Панаса Мирного та Івана Білика, зокрема їхній роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Це перший в український літературі соціально-психологічний роман.

Він вражає масштабністю зображення дійсності і в часі, і в просторі, змалюванням

широкої галереї персонажів, які представляють різні класи та стани українського суспільства і феодальної доби, і перших; пореформених років. Новаторство твору виявилось не тільки в соціальному вмотивуванні поведінки героїв, а й у тонкому психологічному аналізі найпотаємніших порухів людської душі. Розглянемо, наприклад, характер головного “героя роману Чіпки Варениченка.

Навіть саме народження Чіпки містить відгук соціальних негараздів. Батько його через свою волелюбну вдачу вимушений був ховатися від пана на Дону, взяти інше прізвище, а потім відбувати жорстоку солдатчину і загинути в чужих краях. Тож і

Чіпчине запитання до матері, чому батько всіх панів не порізав, зовсім не випадкове. А інший герой, доля якого нагадує Чіпчину, Максим Гудзь, свою волелюбну та круту вдачу успадкував від діда.

Дід його, запорозький козак Мирон Гудзь, вклав у серце онукові думки про волю і людську справедливість. – Глибоке проникнення письменників у духовний світ героїв – це теж одна з великих заслуг твору. Чіпці запропонували обиратися в члени земської управи. На словах він свою згоду дає, як і годиться, байдуже: “Та коли людська ласка та панська воля… то й про мене…”. Але справжні його переживання перекреслюють напускну байдужість: “Голос його тремтів, лице горіло, очі світилися радістю”.

Відзначаючи заслуги Панаса Мирного та Івана Білика, І. Я. Франко вказував, що автори твору “здійснюють психологічні розкопки в душу персонажа різноманітними шляхами: це і соціально-психологічний портрет, і авторська характеристика персонажів, і соціальне вмотивування вчинків героїв. А це все результати великої майстерності і письменницького натхнення авторів роману”.

(1 оценок, среднее: 5,00 из 5)